«Посмішка це її візитівка» – кажуть про Лілію, військовослужбовицю бригади на позивний «Сонечко».
Історію волонтерки та колишньої директорки школи виклала в соцмережі пресслужба 124 окремої бригади територіальної оборони ЗСУ.
«Надзвичайні події вимагають від нас надзвичайних дій. Ніхто з моєї школи не здивувався, що я взяла до рук зброю. Навпаки, якби я не пішла 24 лютого, мене б не зрозуміли», – розповідає військовослужбовиця Лілія.
З 2014 року героїня займалась волонтерством та навіть має президентську відзнаку. На питання схарактеризувати себе відповіла одним словом – українка. У цивільному житті Лілія була директоркою школи та місцевою депутаткою, але незважаючи на все, свідомо стала до лав оборони.
«Важливо усвідомлювати, що ти робиш максимум, на який спроможний, аби наблизити нашу Перемогу. Я закохалася в Херсон, швидше в херсонців, у цих сильних, вільнолюбних, оптимістичних людей, відвертих у своїй любові й ненависті. Часто, коли я в місті у військовій формі, мене обіймають жінки та діти. Я кажу, що я виконую ще функцію плюшевого ведмедика»,- розповідає посміхаючись «Сонечко».
«На війні я навчилася цінувати миттєвості й бути вдячною, зрозуміла, що за будь-яких обставин маю не втрачати жіночності, бо саме ми, жінки, вміємо співпереживати та розрадити, сказати такі правильні слова, які чують. Найважче на війні це змиритися з втратою побратимів, тож ридаю, як звичайна нормальна жінка. Але намагаюсь частіше сміятися, бо я люблю сміятися, бо люблю людей і вважаю що треба нести позитив чим полегшую життя не тільки собі», – сказала військовослужбовиця Лілія.
Читайте на сайті інформцаійного видання “Україснькйи південь”:
