Бібліотеки Херсона відновлюють свою роботу після окупації (відео)

Як бібліотеки Херсона працюють після окупації: колектив зустрічає відвідувачів , відновлює книжкові фонди, проводять заходи – онлайн та офлайн

У Центральній бібліотеці імені Лесі Українки цього дня гамірно: хто книжки обирає, в іншому відділі відбувається весілля — молодята не стали чекати завершення війни, далі — відновив роботу розмовний клуб, вивіски сповіщають і про те, що на базі закладу проходить акція «Шкарпетки для ЗСУ», а ще чимало онлайн-заходів, які єднають херсонців, що через окупацію знаходяться в різних куточках країни та за кордоном.

Працівники культури Херсона повертаються до роботи, аналізуючи їх час окупації, радо зустрічаючи відвідувачів і тримаючи свій бібліотечний фронт.

Час окупації став випробуванням для коллективу

Але час окупації був випробуванням для колективу. Вилучення українських книжок, мародерство російських солдатів, руйнування і пошкодження споруд — ще довго пам’ятатимуть фахівці бібліотечної системи Херсона про загарбників. А ще окупаційна влада робила спроби запустити бібліотеки.

Валентина Танчик, заступниця директорки Центральної міської бібліотеки ім. Лесі Українки міста Херсон розповіла:

«Бібліотеки — це, в першу чергу, ідеологічні установи. Я думаю, що росіяни розуміли, що це ідеологічна зброя, якою можна сказати людям, що влада прийшла назавжди, вона працює, відкриті школи, інші установи і, перш за все, бібліотеки.

Марина Друзякіна, спеціалістка управління культури Херсонської міської ради, показала книжки популярних українських авторів, які залишались на поличках всю окупацію. Зайшовши в бібліотеку після звільнення та розмінування закладу, вона помітила, що книжки не чіпали. Марина Друзякіна зазначила:

«Чим я приємно була здивована, що не все розгребли і не все викинули. Навіть ті серйозні патріотичні твори сучасних українських письменників, які дійсно пропагують українську ідею. Вони стоять на передніх полицях, а росіяни навіть не розуміли, що це за книги. Вони викинули історію козацтва, історію України. Напевно ці люди, як і всі окупанти, були недалекими, це була така самодіяльність, яка гарно пішла за кораблем на інший і десь там вони загубилися. Всю техніку згребли в одному залі. Вчасно після звільнення зайшли наші працівники. Росіяни не встигли всю техніку вивезти, бо вони теж, напевно, були дійсно переконані, що Росія тут назавжди. Але сталося так, як сталося. Слава нашим ЗСУ за те, що вони нас визволили і росіяни просто встигли втекти самі і все пройшло майже мирно».

У центральній бібліотеці імені Лесі Українки загарбники вилучили й інші українські книжки. Валентина Танчик прокоментувала:

«У них основний лозунг — боротьба з нацизмом і бандерівщиною. Звичайно, росіяни намагалися прибрати з фондів, в першу чергу, українські книги, пов’язані, на їхній погляд, саме з цією тематикою. Там, де слово Бандера, їм здавалося, що воно зустрічається скрізь. Це були автори, які більше пропагували моральний дух України. Немає книг, пов’язаних з АТО з 2014 року, героїко-патріотичної літератури, у фондах вона відсутня.

Під час окупації з бібліотек вилучали українські книжки, російські солдати займалися мародерством, зруйновано і пошкоджено споруди під час бойових дій

В одній з бібліотек Херсона російські солдати перебували цілодобово, використовуючи книжки на вікнах для свого захисту. Валентина Танчик розповіла:

«Вони жили протягом всього літа. Бібліотека була просто як дислокація військових, які виходили і стріляли у наших воїнів, мирних людей. Вони там жили. Бібліотека була перетворена у місце, де сплять, їдять. Всі книжки розкидані. У нас був відділ для дітей до 6 років — невеличка кімнатка, пристосована для маленьких читачів і їхніх батьків, щоб вони могли приходити туди і грати, читати, там був психолог до війни. Кули ми туди зайшли, побачили зкинуті стелажі, на них були матраси, все було перетворено в хаос. Ми до сих пір приводимо все в порядок».

Серед відвідувачів бібліотеки цього дня і херсонський поет, заслужений діяч мистецтв Валерій Кулик, який написав книгу про окупацію. Він зазначив:

«Саме ця бібліотека мені допомагає у підготовці книги до друку. А книга має назву «Дніпро рятує Україну».

Окупація — це тихий терор, це мовчання, тому у розмовному клубі збираються херсонці. Громадська активістка Ольга Карташова наголосила, що це інтеграційний клуб, а не просто українською мовою про українську мову:

«Це про все наше життя, яке тут і яке ми хочемо взагалі започаткувати. В нашій ситуації з обстрілами треба розуміти, що люди хочуть, але, можливо, бояться. Однак запит великий і коли люди побачили наше оголошення, анкети почали з’являтися дуде швидко, бо запит є і саме на офлайн-бесіду».

Бібліотекарка Світлана Солохіна назвала книжки, які користуються популярністю серед херсонців після окупації:

«Трилери, жахи. Читають, звичайно, україномовну літературу — Люко Дашвар, Оксана Забужко, Петро Мірчук та інші. Майже рік, як ми не працювали. Це радість — спілкуватися з людьми, видавати книжки і дарувати радість іншим».

Жителька Херсона Тетяна Тімакова у цю бібліотеку ходить з донькою з 2015 року. Всю окупацію чекала на ЗСУ і відновлення роботи улюбленого закладу: «Кожного місяця я проходила повз. Чекала, чекала і дочекалася. Для нас відкриття бібліотеки — це щастя».

Волонтери й жителі міста допомагають відновити бібліотечні фонди

Перед відновленням роботи кожної з бібліотек першочерговим завданням є розмінування, а також наповнення бібліотечних фондів книжками. Світлана Думинська, начальниця управління культури Херсонської міської ради прокоментувала:

«Я не знала, що вони будуть вивозити окрім Ушакових і Суворових — там все було зрозуміло, бо там бронза. Але я прекрасно розуміла, що можуть піти і книжки. Ми спілкуємося з бібліотекарями і досі не знайдені книжки, які стаються нашої історії, Голодомору, тобто цих важливих речей немає зараз на полицях. Тому ми започаткували таку акцію, яка називається «Українська книга українській Херсонщині. Трагізм ситуації в тому, що з перших днів війни навіть ті люди, які не говорили українською заговорили нашою рідною мовою, почали писати українською, але пройшло декілька місяців і стало просто небезпечно говорити українською — вилучалося все, телефони чистились. Ці місяці окупації, коли українська не звучала, зараз потрібно її максимально відроджувати і тому. Найголовніше, що до цієї акції долучилися не просто маса і автори, які передавали навіть по три книжки, але вони передавали їх для Херсона. Дуже багато літератури приносили саме люди для того, щоб книжки поїхали на Херсонщину. Це україномовні книжки, казки, романи, розповіді, тобто дуже багато літератури принесли саме люди».

Зі стабілізацією безпекової ситуації у Херсоні планують відкрити бібліотеки у кожному мікрорайоні міста. Через бойові дії зруйновано та пошкоджено 7 бібліотек з 13 у місті.