31 березня – важливий день для нашої громади. Це річниця звільнення Бучі і насправді другий день народження, – пише мер міста Анатолій Федорук.
33 дні Бучанська громада перебувала в окупації. Першими прийняли удар наші села – Блиставиця, Синяк, Гаврилівка, Здвижівка, Луб‘янка, Мироцьке.
Ворог окопався в селищі Бабинці і почав наступ на Бучу з нешироких вулиць Ворзеля 3 березня 2022 року. Тоді – коло найбільшого Українського прапора громади – йому дали потужний бій добровольці разом з ЗСУ. Але сили були надто нерівними…
28 днів днів окупації лютий ворог тероризував цивільне населення Бучі. Місто пережило тяжкий час, який свідомо принесла на наші землі країна-терорист.
Дні окупації назавжди змінили нас всередині та об’єднали в боротьбі за найцінніше: свободу, рідну домівку та наших близьких. Ми пам’ятаємо ім’я кожного бучанця, життя якого забрали безжальні вороги.
Попри увесь той біль ми вистояли, згуртувалися та продовжуємо працювати, щоб відновити зруйноване місто та повернути мирне життя.
Звільнення Бучі, з якого почалося звільнення Київщини, стало великою перемогою навесні минулого року. Ми вдячні кожному, хто воював, ми цінуємо кожного, хто допомагає відбудовувати громаду.
Дякую Збройним Силам України за те, що знищили окупантів. Дякую добровольцям і захисникам Бучі, які заплатили життям за нашу можливість жити далі. Дякую волонтерам та міжнародним партнерам, які прийшли на допомогу в перші дні після деокупації.
Дякую всім жителям Бучанської громади за силу, незламність та об’єднаність впродовж цього складного року.
