Під час окупації в селі Дудчине, Тавричанської громади на Херсонщині (Каховський район) проявили себе колаборанти та зрадники. Один з них вже поїхав з села. Це священник Геращенко зі своєю родиною. Агітуючи за очні школи та садочки, сподівався, що його дуже послухають, але у людей своя голова є.
Тому він почав підсобляти окупантам проводити заселення в людські хати у селі. Вирішив збагатитися російськими грошима. Побачивши ставлення односельців, зібрав речі та зі своєю родиною виїхав з села, навіть парафіянам не помахав ручкою. Отакий служитель жив так 20 років.
Показав себе також ще один” активіст” Басов Олександр, багатодітний, який вважав, що йому вічно хтось щось винен, то держава, то громада. Тому втіху знайшов у приятелюванні з російськими військовими: випивав з ними, підсобляв, наїдався від пуза. Вони навіть посаду йому пообіцяли, – керувати селом. Але щось пішло не так: чи то росіяни передумали, чи то у Басова якась звилина запрацювала… Тому чолоіік сидить тепер та шкодує, що мрія не здійснилася. Почекай трохи.
Захотілося влади також кочегару дитячого садочку та прибиральниці сільради Сдержиковій Галині: вона неочікувано виходить на роботу та підсобляє росіянам, а на своє місце бере іншу прибиральницю (на підвищення ж пішла!)
