Про підтримку жителів
Про Херсон та херсонців зараз не говорить і не пише хіба що лінивий. І якщо одна частина вважає херсонців героями, які своїми акціями протесту довели свою позицію щодо “руського миру”, то інша “розганяє зраду”, звинувачуючи в колабораціонізмі чи не кожного, хто залишається в окупації.
“У загальноукраїнській суспільній думці є усвідомлення Херсонщини як невід’ємної частини нашого спільного цілого тіла — держави, народу, людей і території, — що дуже важливо. Є образ Херсонщини як регіону. Мені здається, дуже важливо інвестувати далі не тільки в кавуни (але й в кавуни теж), не тільки в Станіслав і Кручі, в Олешківські піски, а тепер і в людей теж — тих, які, власне, й роблять образ регіону таким опуклим, зрозумілим і рідним”.
Про Лагуту і Кіма
Сергій Данилов вважає, що у військово-політичного керівництва країни з’явилося розуміння важливості півдня, Херсонщини як для держави, так і для своїх перспектив, зокрема, електоральних. Ніхто не пробачить, якщо Херсонщина залишиться окупованою, і відповідальність за це має хтось понести.
“Як розповідає генерал Марченко, він реально брався за те, як допомогти силам оборони облаштовувати організовувати оборону. І цей приклад Кіма був певним зразком для багатьох, далеко не всіх, але багатьох на Херсонщині і в Херсоні”.
Про мера Ігоря Колихаєва і можливість його домовленостей з окупантами
У тому, що певні домовленості між чинним мером і окупантами є, Сергій Данилов сумнівів не має. З одного боку – Колихаєв свідчив про відмову підписувати папери про передачу ключів, і це, найімовірніше, правда. З іншого – він не відмовився від комунікації з окупантами, врахування їхніх інтересів і вибудовував ситуацію так, щоб, перш за все, зберегти свій бізнес.
“Думаю, що бізнес для нього головне, а не Херсон. Його поля засіяні, і побачимо, як пройдуть жнива, куди це зерно піде і за якою ціною — це, власне, і буде індикатор, чи правда його викрали, чи ні”.
Про неготовність бомбосховищ
Є багато нарікань на карту бомбосховищ області, створену за півроку до війни, туди внесли замкнені захаращені підвали, зовсім не підготовлені до захисту людей. Але Сергій Данилов радить так жорстко не засуджувати той проєкт, бо знає деталі цієї справи.
Про зв’язок як предмет життєвої необхідності
Сергій Данилов вважає зв’язок, від якого росіяни відрізають мешканців окупованої Херсонщини, предметом життєвої необхідності. Не першої, а життєвої! Бо це не тільки персональні контакти і величезна потреба знати, що відбувається з колом твого спілкування, а й доступ до інформації, до адміністративних і банківських послуг.
Про готовність чи неготовність херсонців отримувати російську пенсію
Через захоплення Херсонського відділення Укрпошти багатьох пенсіонерів, які отримували пенсії готівкою, окупанти поставили на межу виживання. Експерт наводить випадок, про який розповів журналіст Олег Батурін — про ймовірну смерть від голоду жінки пенсійного віку в Новій Каховці. Зараз очевидці підтверджують величезні черги до так званого пенсійного фонду в Херсоні.
“Ці люди, безперечно, будуть брати пенсії, — стверджує Сергій Данилов. — В них немає виходу. В цій ситуації окупант зобов’язаний забезпечувати принаймні мінімальні потреби людей. Інша справа, що вони маніпулюють, вони не забезпечують, вони це подають як переоформлення, вони це прив’язують до отримання російського паспорту і фактично шантажують заручників, тобто пенсіонерів, особливо тих, хто залишився без готівки. Вони зараз активно працюють з мінялами, з валютниками, так званими “обнальщиками”, щоб збільшити відсоток, щоб ускладнити отримання готівки з карти. Це все для того, щоб примусити, по-перше, оформляти російський паспорт, по-друге – йти в безвихідній ситуації до цього пенсійного фонду отримувати російську пенсію”.
Про сенс росіянам “витрачатися” і роздавати по 10 тисяч рублів допомоги медикам
Експерт не вважає ці гроші якимись колосальними сумами (навіть менше “мінімалки”), але цими діями окупанти намагаються подолати спротив і змінити інституційну ситуацію. Бо, по-перше, за ці 10 тисяч вони тепер вимагають, щоб люди брали російський паспорт. По-друге, хочуть перетягнути на свій бік осіб, до яких дослухається громада. Подив викликає лише те, що за це взялися так пізно. Та й з ресурсами в них явно погано, раз пропонують лише по 10 тисяч рублів — зарплатами українських лікарів первинної ланки вони були дуже здивовані.
Про те, чи відбудеться на Херсонщині навчання за російськими програмами
Відкриття шкіл, в яких навчатимуть за російськими програмами, Сергій Данилов вважає дуже малоймовірним — хіба що “для картинки” якийсь показовий клас може відкритися. Окупанти хотіли б запустити російський освітній процес, але знайшли замало “колаборантських” директорів шкіл. І не факт, що педколективи підуть за своїми директорами, абсолютна більшість вчителів не погоджується співпрацювати.
Про те, чому колаборанти на початку окупації відхрещувалися від співпраці з росіянами
Сергій Данілов вірить у версію, що Сальдо не дуже хотів йти у “гауляйтери”, що його, найвірогідніше, примусили.
“Він же не зовсім дурний, на відміну від Стремоусова, — вважає експерт, — мені здається, він хотів “зіскочити”. Від нього ж і власна партія відхрестилася, і багато його знайомих, запеклих корупціонерів і бандитів. Він відчував соціальний вакуум навіть в своєму звичному середовищі, на яке він розраховував, і настрої на Херсонщині він бачить”.
“Я думаю, що йому ставили завдання, він намагався від нього втекти. І вони ж хотіли якихось притомних людей, ну не Стремоусова ж. Стремоусов — це ж від безвиході. В мене таке враження, що це все результат суспільного осуду колаборації і дуже брутальних дій самої російської влади, які не залишали вибору тим, хто до 24 лютого в принципі не виключав для себе такої можливості”.
Зараз вони всі дуже бояться за своє життя, вони знають, що їм рано чи пізно прийде покарання чи від партизан, чи від українського суду — в цьому пан Сергій навіть сумнівів не має. Тому їх охороняють, тому вони переховуються і не з’являються в публічному просторі, тому вони дуже обмежені в контактах. “У цьому сенсі, вони адекватно оцінюють свій стан,” – підсумовує експерт.
Про те, чим відрізняється ситуація на Херсонщині від Донбасу або Криму
Експерт вважає: велику різницю дало поєднання трьох факторів. Перший — за останніх 5 років ми пройшли величезний шлях вперед, це стосується і будівництва нації, і інституційного розвитку, і матеріального. Недаремно ж російські окупанти дивуються, що ми живемо добре, і знищують щось як помсту за те, що ми живемо краще за них.
“Оця свобода, зміни в уявленні про світ і про себе в світі, впевненість з’явилася, – все обумовило те, що коли руські прийшли на Херсонщину, вони зустріли цей опір”.
“Наші громадяни, навіть в селах з ними стикаючись, розуміли, наскільки вони вторинні, неадекватні, про якихось фашистів розповідають. Те, що вони програли інформаційну війну і прийшли зі своєю пропагандою, як вірою, до нас, дуже вплинуло на багатьох — навіть на тих, хто мав проросійські погляди: стоп, це не ті росіяни, яких ми хотіли, це якісь неадеквати прийшли”.
Про перспективи звільнення Херсона
Херсон буде звільнений — у цьому Сергій Данлов сумнівів не має. А от відповідати на питання “коли?” відмовляється завжди.
“Коли? Тоді, коли будуть накопичені відповідні сили і засоби армії. І армія України виконає свою роботу, вона спроможна її виконати – снаряди хай підвезуть. Як тільки – так одразу. Ніхто чекати якихось дат не буде”.
Схожі публікації:
- Розвідник, який тримав Дебальцеве: під Херсоном загинув чемпіон Європи та батько трьох дітей
- “Було важко, але вижили”. Жителька Золотої Балки розповіла про сім місяців окупації
- Під Херсоном загинули двоє добровольців із Грузії
- Два місяці у полоні військових РФ: подружжя з Херсона розповіли свою історію
- “Ми жили, мов у камері смертників”. Херсон святкує звільнення
Один коментар
Одне зрозуміло, що писав це людина абсолютно нерозуміюча що пише, одне спасибі, що пояснив про звільнення Херсона. Особливо сподобалося, сто збирається бомбити понтони в Херсоні, Ximarsамі, не розуміючи, скільки коштує ракета і іржавий рашисткий понтон. Слава Україне!