Цьогорічна нерестова кампанія на Херсонщині проходила в умовах окупації російськими військовими. Щорічно відповідальність за її проведення – розробку заходів та контролю за її виконанням, оприлюдненням наказу, займається Управління Державного агентства рибного господарства у Херсонській області. З року в рік були відпрацьовані механізми її реалізації, включаючи й інформування населення про нерестову кампанію та звітуючи перед ЗМІ.
Нерестова кампанія важлива для Херсонщини, а саме для збереження та відтворення водних біоресурсів. Регіон має потужний водний потенціал – річковий та морський. Саме нерестова кампанія передбачає ряд заходів, спрямованих на збереження та відтворення рибних запасів. У кожній ділянці води свої терміни проведення нерестової кампанії у весняно-літній період.
Традиційно Наказ про встановлення весняно-літньої заборони на лов риби, інших водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах Херсонської області оприлюднюється на сайті Управління Державного агентства рибного господарства у Херсонській області. І цього року посадовці також його опублікували.
Наказ встановлюється відповідно до Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» від 08.06.2011 року, згідно п.п.8.1,8.2,8.3 «Правил промислового рибальства у рибогосподарських водних об’єктах України», затверджених наказом Держкомрибгоспу України від 18.03.1999 року № 33 і зареєстрованих в Мінюсті України 25 травня 1999 року за № 326/3619, п.п. 3.14, 4.4, 4.14.3, 5.3 «Правил любительського і спортивного рибальства» затверджених наказом Держкомрибгоспу № 19 від 15.02.1999 року, зареєстрованих в Мінюсті України за № 269/3562 від 28.04.1999 р.
Зважаючи, що в 15 березня 2022 року на сайті облради було повідомлення про смерть керівника Управління Державного агентства рибного господарства у Херсонській області Богдана Артющика, тому цей текст оприлюднено за підписом в.о.керівника Григорія Базенка.
Нерестова кампанія на Херсонщині охопила квітень, травень, червень і частково липень. Більшість прісноводних риб розмножується з весни до початку літа. Рано навесні починають нереститись (4-7°С) щука, окунь, в’язь, білизна; пізніше (8-12°С) – плітка, лящ, судак; наприкінці весни і на початку літа (14-20°С)– плоскирка, карась, короп, лин, сом, верховодка та інші види риб. Температурний режим має велике значення.
Нерестова кампанія співпала з початком окупації Херсонщини. Ці місяці стали складними, зважаючи на блокаду шляхів в області російськими військовими, відсутність гуманітарних коридорів, пожежам в плавнях та лісах, початком фільтраційних заходів окупаційної влади.
Забезпечити належну охорону водних біоресурсів під час природного відтворення – нерестової кампанії – співробітники природоохоронних служб, водного патруля, рибоохоронної інспекції не могли вже фізично.
У 2016 році в рамках реформування рибного господарства області було проведено кадровий відбір та залучено до роботи місцевих активістів, представників громадських організацій, які активно взяли участь у наборі та за його підсумками приєдналися до команди рибоохоронного патруля.
Для окупаційної влади вони відразу потрапили в поле зору, бо до лав рибоохоронної інспекції приєдналися і колишні поліцейські, і атошники. А тому з окупацією Херсонщини більшість їх покинула рідний край, бо перебування ставало з кожним днем все небезпечним, а техніка та обладнання було вилучено, розграбоване, взято під контроль російськими військовими. Хоча в останні роки було суттєве оновлення плавзасобами більшості природоохоронних служб.
Цьогоріч через окупацію мало масовий характер горіння плавнів у різних частинах області під час нерестової кампанії. Причини могли бути різними – обстріли під час бойових дій, а також умисні підпали дачниками, аби позбавитися сміття, а також браконьєрами через відсутність контрольованої ситуації.
На відео пожежа в плавнях під час нерестової кампанії 28 квітня зі сторони Олешківської громади. Відео уже набрало близько 250 тисячі переглядів.
“Якщо горять плавні, то вся природна фауна, а також іхтіофауна страждає однозначно. Особливо риба, яка нереститься на рослинності. Згорають дерева, а дерева мають тверде коріння, на яких риба відкладає ікру, дерева гинуть, тож субстрати теж гинуть. Минулорічний очерет весною є субстратом для нересту риби, якщо їх знищують, то рибі нема куди метати ікру”, – зазначає Ігор Дикуха, керівник екосадиби “Рибацький хутір” в Шиловій Балці.
Щодо браконьєрів навесні то вони свідомо, через підпал, звільняють місце на мілководді від очерету, куди на нерест заходить риба. Коли риба йде по очерету її важко помітити, а якщо заздалегідь випалити це місце, то все добре видно. Відсутністю природоохоронного контролю на воді, пожежі в плавнях скористалися швидко браконьєри.
На стихійних ринках Херсона почала масово з’являтись риба під час нересту.
Зважаючи, що 1 березня 2022 року російські військові окупували Херсон, відрізавши його від харчового постачання, а продуктові магазини були розграбовані, то купівлі риби херсонці особливо приділяли увагу, незважаючи на умови продажу на міських ринках.
«Все життя прожила в Херсоні, а ніколи не їла смажених пузанків. Це такий маленький оселедець, що ловиться в гирлі Дніпра на протязі кількох тижнів у кінці травня. Зараз він мені як той символ колишнього нашого щасливого життя, як символ Херсонщини», – пише на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook херсонка Євгенія Карпенко.
Але з кожним днем кількість риби на прилавках ринків зростала, також масово вона почала з’являтись в стихійних місцях торгівлі.
«В антисанітарних умовах, без ветеринарно-санітарної експертизи та без досліджень водойм відбувається реалізація риби зараз та під час нерестової кампанії. Ситуація плачевна на окупованій території з реалізацією продуктів харчування. Ми щороку навесні проводимо дослідження стану водойм спільно з фахівцями рибоохоронної служби через відбір мулу та проб води на різних ділянках, аби визначити стан мікрофлори. Цього року через окупацію це не було зроблено. Але після деокупації Херсонщини ми відразу це зробимо», – прокоментувала начальниця Херсонського міського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області Марина Малахова.
Такі дослідження важливі з точки зору безпеки харчування. А зважаючи, що Херсонщину покинуло більшість медичного персоналу, то купівля риби на стихійних точках продажу перетворюється у великий ризик для життя.
Окупація змінила правила гри в багатьох речах. Раніше науковці, які займалися аквакультурою мали змогу отримувати спеціалізовану інформацію (наприклад, щодо температурного режиму) від представників Херсонського обласного центру з гідрометеорології, а з евакуацією установи тепер – ні.
«На сторінці у Фб ми висвітлюємо лише основну інформацію щодо погоди, доступну для всіх. На даний момент ні з ким на окупованій території не контактуємо», – зазначив Юрій Кіріяк, керівник Херсонського обласного центру з гідрометеорології.
Оприлюднювались і такі випадки мародерства російськими військовими.
«Запліднених самок осетрiв (ростили десять рокiв), вистрiляно прямо в бассейнах, готель розграбовано, як i сiльгосптехнiку», – повідомляв у соцмережах керівник екосадиби “Рибацький хутір” в Шиловій Балці Ігор Дикуха.
Дикуха зазначає ще й про іншу проблему, що на промисловій базі – навколо все заміновано та залишились снаряди, що не розірвалися, а це може призвести до нових трагедій.
Важливим заходом покращення ефективності нерестової кампанії є встановлення штучних нерестовищ. Більшість видів риб, що мешкають у прісних водоймах, є літофільними, тобто, відкладають ікру на свіжу чи минулорічну рослинність. Тому працівники територіальних управлінь Держрибагентства спільно з громадськістю щороку встановлювали штучні нерестові гнізда, матеріали для яких в більшості – це гілки хвойних порід дерев. Традиційно такі заходи проходили і на Херсонщині.
Але в умовах окупації – це стало неможливо.
Важливу функцію з відтворення риби виконують заводи на Херсонщині: ДУ Херсонський виробничо-експериментальний завод (Гола Пристань) з філією у Новій Каховці, Дніпровський рибовідтворювальний завод (селище Дніпровське). Колективи підприємств навесні включилися в нерестову кампанію, бо підготовка до цих заходів почалася ще під час зимового періоду. Щоправда про це інформації мало в ЗМІ, а керівники з різних обставин нічого не коментують. Але науковцями було оприлюднено наступне повідомлення 11 травня 2022. .
“В результаті плідної роботи працівників ДУ Херсонського виробничо-експериментального заводу по розведенню молоді частикових риб у водойми загальнодержавного значення (пониззя Дніпра і Каховське водосховище) було вселено біля 3 млн. мальків щуки. Незважаючи на вкрай складні умови робота виконується планово, відповідно до держзамовлення Державне агентство меліорації та рибного господарства України. Надалі зариблення судаком, а згодом рослиноїдних коропових”, – про це зазначив науковець, завідувач кафедри Херсонського Аграрно-Економічного університету Павло Кутіщев.
На той час інфраструктура заводів від бойових дій не постраждала, в якому стані будівлі зараз – невідомо. Активні бойові дії нині тривають в регіоні. Окупаційна влада вносить свої правила в систему заборон і дозволів з вилову риби та перебування на воді .
«Риба зараз вивозиться до Криму, представники ФСБ РФ контролюють цей процес. Впевнений, з деокупацією Херсонщини ми заходи з рибовідтворення відновимо, працівники природоохоронної системи повернуться до виконання своїх обов’язків. Зараз головне – звільнення, далі будемо говорити про екологію та збереження навколишнього середовища». – підсумовує перший заступник голови Херсонської обласної влади Юрій Соболевський.
Автор – Лідія Григор’єва
Матеріал підготовлено у межах конкурсу «Екологічні хроніки: як вторгнення РФ впливає на довкілля України», який реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Journalismfund.eu.
