Поговорили про розвиток Херсонської громади та про медичну галузь з директоркою Херсонської міської клінічної лікарні ім. Є. Карабелеша, депутаткою Херсонської міської ради Аллою Малицькою, а також про її депутатську діяльність.
—Яким був рік для вашого закладу? Які зміни вплинули на якість послуг системи охорони здоров’я?
—2021 рік для усієї медичної галузі не тільки України, а й світу, став роком випробувань у зв’язку з пандемією COVID-19. Тому наш колектив також не був осторонь. Це стосується і лікарів, які надавали первинну медичну допомогу. На жаль, дуже багато сил надавалося організації медичної допомоги пацієнтам з коронавірусом, роботі з контактними, з’явилася вакцинальна робота. З березня ми підключилися до цієї роботи. Це значне навантаження на «первинку».
Нагадаю про те, що наш заклад був резервним для надання стаціонарної медичної допомоги пацієнтам з COVID-19. З 30 вересня ми також почали надавати медичну допомогу пацієнтам даного профілю. В нашій лікарні було лише два інфекціоніста — один дорослий та один дитячий. Але так склалося, що лікарі різноманітних спеціальностей, навіть хірурги і неврологи, вимушені були вивчати інфекційні хвороби і надавати медичну допомогу таким пацієнтам. Мені здається, що ми досить непогано впоралися з цією проблемою. Головне — це врятовані життя. На жаль, не завжди це виходило, адже хвороба підступна. Це вже була третя хвиля надання стаціонарної медичної допомоги, тобто вже був досвід. Ми відшліфували свої знання, навички і результати роботи були гарними.
—У вас відкрилося нове приймальне відділення. Як воно вплинуло на вашу роботу і як це змінює саму систему роботи прийому хворих?
—Реконструкція приймального відділення була дуже своєчасною. Раніше всі приймальні відділення були побудовані так, що для маломобільних груп населення їх використовувати було неможливо. Філософія цієї реконструкції була такою, що повинно бути два окремих входи і розділення потоків пацієнтів з інфекційною патологією і з неінфекційною. Якщо не казати про інфекційних пацієнтів, в приймальному відділенні зараз у нас розгорнуто три нових кабінети. Один з них — реанімаційна палата, де є все необхідне обладнання, тобто майже з порогу приймального відділення можна надавати інтенсивну медичну допомогу. Також з’явилась палата, де можна очікувати результати аналізів, де можна отримувати медичну допомогу і роздумувати про те, потребує пацієнт госпіталізації чи його можна відпустити додому. Всі ці приміщення обладнані і спостережною апаратурою, у нас є центральний блок спостереження. Такі були вимоги. Адміністрація лікарні не могла їх не виконати. І сьогодні ми всі бачимо як це нам допомагає в роботі. З’явилась у нас і малий операційно-перев’язувальний кабінет, чого не було ніколи в нашому приймальному відділенні за роки його існування. Сподіваємось на те, що певна допомога хворим хірургічного профілю також буде надаватися в межах приймального відділення. Я вважаю, що це є дуже гарним початком.
—Як пацієнти сприйняли новину про нове приймальне відділення і чи є взаємодія приймального відділення з екстреною допомогою?
—Безумовно є. Ця взаємодія була і раніше, адже коли нам везли пацієнта реанімаційного профілю, екстрена медична допомога завжди нас інформує про те, що надійде такий пацієнт. Особливо це важливо, коли ми готуємось приймати пацієнта з інсультами. Адже у нас є три години терапевтичного «вікна», коли ми повинні зрозуміти, яким чином ми будемо надавати медичну допомогу, визначити тип інсульту. Тому ця взаємодія була, а зараз вона тільки ще більше розвивається. Пацієнтам подобається наше приймальне відділення, адже ми трохи змінили систему прийому пацієнтів, розробили рецепцію так, щоб їм було зручніше. Не забули ми і про естетичний вигляд приймального відділення. Пацієнтам і співробітникам все подобається.
—У вас змінюються і сквери, вам допомагають художники.
—Так, у нас давня дружба.
—Ви одночасно і депутатка Херсонської міської ради. Бути керівником такого потужного медичного підприємства і депутатом в той же час, напевно, складно. Як ви сформували свою роботу так, аби допомагати тим, хто обрав вас депутаткою і щоб в той же час не втратити колектив?
—Безумовно треба витрачати більше часу, але в жодному разі не можна це робити за рахунок того, щоб колектив не отримував уваги. Адже наше основне завдання — допомагати населенню Херсона. Робочий час збільшився. Як депутату, мої медичні знання мені дуже допомагають. Мої колеги-депутати також прислуховуються до якихось порад. Я дуже рада, що наприкінці 2021 року, коли приймався бюджет 2022 року, було прийняте доповнення до програми «Здоров’я херсонців», виділено 800 тисяч гривень для лікування жителів з катарактою. Тобто херсонці пільгових категорій отримають безкоштовне лікування. Я вважаю, що це дуже добре. Ми будемо напрацьовувати і далі цю програму. До речі, було б дуже непогано, якщо б мешканці зверталися до нас зі своїми пропозиціями, щоб ми могли разом створювати програми, які будуть корисними для херсонців.
—Де у вас працює приймальня? Чи багато людей зверталося за цей рік?
—Моя приймальня працює в моєму кабінеті. Кожного другого й четвертого вівторка ведеться прийом. Також громадська приймальня Політичної партії «Партія Ігоря Колихаєва «НАМ ТУТ ЖИТИ!» розміщена на вул. Преображенській, 26. Кожного другого вівторка місяця туди можна звертатися. Але на робочому місці я знаходжуся шість днів на тиждень, тому до мене можна звертатися. Бо зворотній зв’язок дуже важливий для того, щоб це було корисним для людей.
—Як працює ваша комісія? Що ви вважаєте здобутком власної комісії? Які рішення пройшли через сесії і були реалізовані?
—У нас чудова комісія, яка виконує багато функцій. Мої колеги з різних фракцій, але всі ми маємо соціально орієнтований напрямок. Тому нам працюється дуже легко, за що я вдячна моїм колегам. Щодо здобутків. Наприклад, до Дня медичного працівника минулого року була прийнята Програма місцевих стимулів, згідно з якою кожного року будуть обиратися 12 найкращих фахівців медичної галузі з нагородами, преміями. Безумовно дуже багато роботи було проведено моїми колегами Андрієм Калітою і Ігорем Осауленко щодо допомоги учасникам АТО — об’єднання громадських організацій, бо їх було дуже багато, вони сварилися одне з одним. На сьогоднішній день вони дійшли порозуміння. Коли приймався бюджет 2022 року, були виділені значні кошти для компенсації учасникам АТО і ця програма почне працювати цього року.
—Традиційно щороку депутати звітують. Як проходив ваш звіт? Було багато людей? Ви говорили про зворотній зв’язок — про що люди питали на звіті?
—Ми організувалися всією комісією. Андрій Каліта звітував окремо, але прийшов і на наш звіт. Дуже добре, коли мешканці, виборці можуть просто так поспілкуватися, поставити питання. Ми навіть запитували, які питання є проблемними. Одним з них є стан внутрішньодворових проїздів. На жаль, в центрі міста є такі двори, в які ні швидка допомога, ні самі мешканці не можуть заїхати. Ці адреси були вручені і ми передали їх до департаменту ЖКХ і нашим колегам з комісії, щоб їх можна було опрацювати. Були питання щодо великої кількості недобудов. Все це ми взяли в опрацювання і матимемо чим займатися в перше півріччя. Сподіваюся, що звернення і пропозиції надходитимуть і надалі.
—Питання як до працівниці медичної галузі про зарплати і лікарів, і працівників середньої ланки. Якими були середні зарплати у 2021 році і чи буде зростання у 2022 році?
—Можна сказати, що за підсумками 2021 року лікарі на «первинці» в середньому отримували трохи більше 16 тисяч. Що стосується медичних сестер, то вони отримували близько 13 тисяч. У лікарів «вторинки» середня зарплата, якби ми не враховували заробітну плату по роботі з пацієнтами, хворими на коронавірус, була б меншою. Але за підсумками року також вийшло 16 700 грн., а у медичних сестер — 13 400 тис. Стосовно заробітної плати середнього медичного персоналу, ми вже за підсумками 2021 року вийшли на суму 13 500 тис. — ту суму, яку обіцяв президент під час свого виступу. Що стосується лікарів, то до цих цифр ми не дотягнули. Зараз саме очікуємо договори від Національної служби здоров’я України для того, щоб забезпечити ці виплати — 20 тисяч грн.
—Зарплата — це мотивація для молоді йти в медичну галузь. Чи спостерігаєте ви те, що молодь приєднується до лікарської спільноти?
—Буває по-різному. Так як наша лікарня є базою для лікарів-інтернів (в тому числі і лікарів-інтернів «первинки», сімейних лікарів, терапевтів), то ми спостерігаємо за тим, що, на жаль, не всі лікарі, які пройшли інтернатуру, працевлаштовуються потім сімейними лікарями або дільничними терапевтами. Але цей відсоток незначний. Здебільшого працевлаштування йде, адже в медичній галузі зберігся обов’язок відпрацювати три роки за місцем призначення.
—Звідки ви будете черпати потенціал, якщо молодь не йтиме в медицину?
—Я вважаю, що це проблема керівництва закладів, керівництва міста. Тобто треба створювати належні умови для праці, проживання, аби ми залучали молодь. Це дуже слушне запитання з боку того, що, наприклад, на «первинці» у нас працює до 30% лікарів пенсійного віку. Слава Богу, що вони працюють, бо їх досвід, знання є дуже важливими. Але ми повинні сьогодні думати про те, де ж брати ті 30%. Кожного року до нашого, на мою думку, одного з найкращих закладів приходить все менше працівників.
—От вам і завдання як для депутата міської ради. Можливо, повинні бути якісь соціальні програми для лікарів, аби молодь йшла.
—Я дуже рада з приводу того, що наш міський голова переймається цією проблемою. Знаю, що зараз він дав завдання опрацювати наші гуртожитки, можливо створити якийсь гуртожиток для медичних працівників, вивчити питання низьковідсоткових кредитів для молодих фахівців. Тобто це питання є, я дуже сподіваюся на те, що буде результат.
—Що б ви побажали херсонцям в свято Водохреща і взагалі у новому році?
—Нашим херсонцям, як лікар, насамперед я хочу побажати здоров’я. На жаль, здоров’я, щастя, любов — це такі категорії, які ми не помічаємо, коли вони є. Тому усім бажаю вам, щоб ви просто були щасливими, здоровими і коханими. Щоб всі ваші мрії збувались.
—Алло Павлівно, ми теж бажаємо успіхів вам і вашому колективу.
Матеріал підготували Марина Азізова, Лідія Григор’єва
Детальніше — у сюжеті телестудії «Український Південь»:
