Український Південь

Інформаційне видання
Новини Херсонщини і України

Напередодні Дня медика херсонським фахівцям влаштували сюрприз

Думка про те, що профспілкові організації відживають своє, помилкова. Можу запевнити скептиків: профспілки у медичній галузі з кожним днем піднімають свій авторитет і люди їм довіряють. Це не лише членські внески чи заохочення з нагоди ювілейної дати – горизонти їх діяльності значно ширші.

Звісно, у першу чергу цілеспрямована робота напряму залежить від тандему між керівником профспілки і адміністрації підприємства. У лікарні Карабелеша завжди тільки вітається все нове, передове, цікаве і корисне для медичного персоналу. Очолює зараз профспілкову організацію Тітова Наталія. Людина не байдужа до роботи, яку виконує, а головне – шанує людей, про захист прав яких доводиться дбати, бо всі вони – її медична сім’я, у якій вона зростала і формувалася як медичний працівник.

Ще зовсім молодим дівчиськом переступила Наталочка поріг лікарні Карабелеша і до тепер не зраджує її інтересам. У 1988 році вона закінчила Херсонське медичне училище за спеціальністю фельдшер і потрапила до хірургічного відділення, де і практику проходила. Це було її щире бажання. І так сталося як бажала дівчина. Поштовхом до такого рішення стала ситуація з мамою – оперувалася в цьому відділенні. До того ж і керівник практики був відомий до сьогодні хірург – Василенко Микола Іванович.

Працюючи в хірургії вийшла заміж, народила двох доньок. Отож все переплелося в житті в одне ціле. На сьогоднішній день має онука й онучку.

Наталія Григорівна дуже трепетно і тепло згадує своїх наставників. Та й як можна їх забути… Вони не тільки вчили ставити уколи, робити перев’язки, але й брали участь в особистому житті молодої колеги. Адже мами поряд не було, допомогти було нікому. Тому Немазана Ельвіра Іванівна, старша медсестра, і Потапенко Надія Григорівна, перев’язувальна медсестра, і в пологовий будинок приходили провідувати, і вдома ділилися материнськими секретами.

Завдяки життєвим обставинам довелося Тітовій Наталії попрацювати у дитячому садочку від лікарні, де набула певного досвіду роботи з дитячою аудиторією. Потім – дитяча поліклініка № 2, у якій завідувачка Стеценко Ганна Леонідівна, багато чому навчила. У першу чергу, як поводитися з пацієнтами, в колективі. Коротше кажучи, крок за кроком пізнавала Наталія Григорівна все нові й нові ази медичної галузі. Згодом працювала у сімейній амбулаторії, яка відкрилася перша на Херсонщині. Добре, що поруч, на Таврійському – додому близько. Побудували нову поліклініку, набрали штат, налагодили схему надання допомоги населенню. Було важко. Особисто Наталії Григорівні за досвідом довелося попоїздити Україною. Та на сьогодні це знана серед населення поліклініка, якій довіряють люди і поважають за сумлінність і професіоналізм.

Кожен солдат мріє стати генералом. Тож і Тітова Наталія мріяла стати  лікарем. Закінчила ХДУ за спеціальністю «дефектологія-логопедія». Однак, не склалося. Після 27 років медстажу зазбиралася на пільгову пенсію. Коли запропонували стати профоргом – сумнівалася. Це ж треба було вивчити документальну базу, вникнути у суть справи…

Було багато ініціатив. І приємно, що керівник підтримав. А пропозицій за час з 2014 року запропоновано чимало.  Приміром, яскрава і корисна акція «Сонячні млинці» триває протягом 4-х років. Це і об’єднувальна акція. Адже продаючи свої вироби, медичні працівники збирали кошти і профспілковий комітет розподіляв між онко-хворими колегами.

  • Напевно, з віком стала сентиментальною, але не могла спокійно реагувати на сльози радості. Бо захворювання вимагають чималих коштів. Усім допомагали. І більшість з них одужали і по нині працюють і приносять користь херсонцям.

Під час пандемії медики також хворіли і профспілкова організація   допомагала їм матеріально.

Довіра вимірюється кількістю медичних працівників, які є членами організації – зі штатного списку 1200 чоловік, всього 15 не входять до неї. Люди самостійно вступають до профспілки.

Постійно профспілкова організація лікарні Карабелеша організовує заходи для дітей, сімейний відпочинок. Зокрема, є домовленість про оздоровчий будиночок, щоб відпочити на морі у Залізному Порту на Голопристанщині. Походи до театрів – дитячого лялькового, драматичного;  різні екскурсії та подорожі. Остання була до Миколаївського зоопарку.

Перевага по оздоровленню віддається тим, у кого більший стаж роботи саме у цій лікарні.

До того ж все вирішує профспілковий комітет.

Значення профспілок важливе у всьому світі. Цього року Гугл кампанія 2 січня організувала профспілкову організацію, до якої за три дні вступило 700 співробітників.

У лікарні Карабелеша можна працювати злагоджено. Профспілки завжди почуті, були випадки що не дозволили звільнити співробітників.

Чого на сьогодні більше потребують члени профспілок лікарні Карабелеша, так це вирішення питання по заробітній платні. Шомісячний заробіток підняли, але для прожиткового ресурсу цього недостатньо. Тож профспілки разом з адміністрацією медичного закладу пишуть листи до Верховної Ради – звернення щодо гідних зарплат.

  • Спортивні змагання – у кожному заході лікарня бере участь. Так само як і в огляді художньої самодіяльності. І всюди – призові місця. Горджуся своїми колегами,- підводить підсумки розмови Наталія Тітова.

А напередодні професійного свята що планується?

  • У нас новий проект. Нові ідеї проведення свята. Будемо вітати, заохочувати медичних працівників – це дуже важливо. На відкритій території, у новому форматі. Це – сюрприз.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
Facebook, YouTube, Instagram, Telegram, Twitter

Поділитись публікацією

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*

code

Відео дня

Популярне

СТРІЧКА НОВИН