Студенти досліджують Національний природний парк на Херсонщині

Територію Національного природного парку «Кам’янська Січ» досліджують студенти Херсонського державного університету. Про це розповіли на сторінці парку.

Магістри-біологи першого року навчання Херсонського державного університету проходять виробничу практику у Національному природному парку. Під час практики студенти беруть участь у розробці туристичних маршрутів на території Парку, збирають матеріал для своїх випускних робіт, а також – для літопису природи НПП «Кам’янська Січ».

В рамках підготовки до туристичного сезону студенти відмітили рослини, які зростають на маршруті та підготували цікаву інформацію про них. Наукові дослідження були зосереджені на дослідженні трейтів (функціональних рис) степових рослин.

Всього було досліджено 10 видів: бурачок пустельний, вероніка рання, веснянка весняна, костянець зонтичний, осока вузьколиста та інші. Досліджувалися такі риси, як висота рослин, збиралися та сканувалися листки для встановлення співвідношення поверхні листка до його маси, збиралась біомаса на дослідження вмісту азоту та насіння для дослідження його ваги та співвідношення його розмірів.

«Це дуже важливий напрям досліджень, який дозволяє нам встановлювати напрямки змін, які відбуваються у рослинному покриві за будь-яким показником: чи то випас, чи то випалювання, чи то зміни клімату тощо. І це дуже сучасний тренд. Я був у 2019 році на останньому світовому конгресі IAVS (Світова асоціація науки про рослинність) в Бремені де були присутні 329 учасників з 44 країн (детальніше про конференцію можна прочитати за посиланням http://cbj.kspu.edu/images/PDF/2020/16.1/8.pdf ), то дослідження трейтів було найбільш популярною темою конгресу. Десь четверта частина усіх доповідей – це було дослідження функціональних рис. Наразі ми впроваджуємо ці новітні напрямки досліджень у нас. До речі, зібрані студентами дані увійдуть до Всеєвропейської бази даних функціональних рис рослин «TRY» (try-db.org). На жаль, в цій базі поки що дуже мало наших степових видів рослин. Тому наповнення цієї бази даними про наші рослини є дуже актуальним. Наявні у базі даних TRY дані є доступними для використання на певних умовах для дослідників усіх країн світу», – розповів завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету, доктор біологічних наук, професор Іван Мойсієнко.



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com