У Новій Каховці згадують історію краю

Наша історія – багата і повчальна. Нам є чим пишатися, є що успадковувати. Ми маємо приклади, за допомогою яких можемо виховувати майбутні покоління.

І щоб не помилитися в прогнозах, у виборі шляхів та орієнтирів, важливо неупереджено, об’єктивно оцінювати минуле, відділяти зерна правди від полови брехні і фальсифікацій. Бо якщо неправда про минуле – аморальна, то свідомий обман про майбутнє – злочинний, оскільки прирікає майбутні покоління на тяжкі випробування, біди і труднощі, на повторення трагедій, які випали на долю поколінь минулого. Саме тому нам сьогодні так необхідні музейні заклади, де ми можемо зануритися в історію, вивчаючи її мудрі уроки.

Важливою складовою виховання молоді, їх патріотичних почуттів є історико – пам’ятникова робота, започаткована ще за часів Гідробуду. Каховська ГЕС і Нова Каховка виросли на території, багатій історичними подіями, прилеглій до прадавнього Таванського перевозу, який через острів Тавань з’єднував береги Дніпра, між нинішніми Бериславом і Каховкою.

Таванським перевозом користувалися козаки, російські війська під час російсько-турецьких і російсько-кримських воєн. Пізніше ним їздили купці, чумаки, заробітчани з північних губерній, колоністи, рибалки, місцеві жителі. Це місце було ареною жорстоких боїв у роки Громадянської і Другої світової воєн. Відлуння сивої давнини, минувшини – в архівах і монограмах, музеях та археологічних знахідках.

Одним з перших у 1973 році був створений музей радгоспу-заводу (нині ПрАТ «Дім марочних коньяків «Таврія»). В 4-х залах музею зібрані більше 5 тисяч експонатів минулих епох: від скіфсько-сарматської доби, козаччини, освоєння Олешківських пісків, зародження виноградарства і виноробства до Другої світової війни, повоєнного відродження. За ці роки директорами музею були Раїса Сметана, Анатолій Яковлєв. Сьогодні музеєм керує Світлана Штанько.

З 1967 року в Новій Каховці працює картинна галерея імені Альбіна Гавдзинського, яка стала важливим центром естетичного виховання, культури і духовності, і виникла завдяки тому, що видатний майстер пензля, народний художник України Альбін Гавдзинський подарував місту близько 300 своїх картин. В них змальовані чудові місцеві пейзажі, будівництво Каховської ГЕС та Нової Каховки. У лютому 2003 року галереї присвоєно ім’я Альбіна Станіславовича Гавдзинського, заслуженого художника України та “Почесного громадянина” Нової Каховки.

У фондах галереї зберігаються сотні художніх полотен відомих художників – таких як Сагайдак Ю., Мироненко В.Ф., Литвиненко В.Г., Глущенко М.П., Дерегус М.Г., Лобода І.І., Ломикін К.М., Масик В.І., Столяренко П.К., Чуприна В.Г. Є багато робіт місцевих митців, які у своїх картинах зображували рідний край, його історію та природу.

Колектив картиної галереї на чолі з Оленою Михайленко в постійному пошуку нових, дієвих форм і напрямків роботи. В минулому році проведено 138 екскурсій, 23 культурно – масових заходи, більше 30 виставок, експонувалося 1775 творів живопису та декоративно-вжиткового мистецтва не тільки місцевих майстрів, а й художників з Херсона, Ужгорода, Енергодара, Каховки, Генічеська. Традиційно проводяться дні відкритих дверей. Переважна більшість з майже 12 тисяч відвідувачів галереї – учні і студенти Нової Каховки. Світ прекрасного не проходить для них безслідно, а пробуджує в душах і свідомості кращі поривання.

У червні 1990 року, після 5-річної кропіткої пошукової, організаторської роботи, гостинно відчинилися двері музею історії міста Нова Каховка. За участі численних ентузіастів, громадських організацій, в 5-ти залах музею дбайливо оформлені і представлені більше 5 тисяч експонатів і матеріалів, присвячених стародавній історії, подіям Другої світової війні, будівництву міста та Каховської ГЕС, сучасності. Зусиллями першого директора музею Любові Савеліївни Невєрової і екскурсовода Нінелі Леонідівни Дергачової закладено надійні, випробувані часом форми і методи роботи. Особливої уваги заслуговує директор музею Володимир Йосипович Лозовий, який самовіддано та ретельно збирав і зберігав кожну сторінку історії Нової Каховки, багато спілкувався з ветеранами Другої світової і записував їх спогади. А потім озвучував їх в передачах міського радіомовлення. Разом з ветеранами відвідував міські навчальні заклади, де на зустрічах крім розповідей про події різних епох молоді демонстрували експонати музею.

Щороку музей проводить більше 150 заходів – це екскурсії, віртуальні подорожі, розважально-пізнавальні мандрівки, зустрічі в музеї та поза музеєм, майстер-класи, квест-екскурсії, тематичні вікторини, перегляди фільмів, дні відкритих дверей, виставки музейних експонатів та ін.

З 1992 року у місті працює літературно-меморіальний музей імені Анатолія Павловича Бахути. Наш земляк Анатолій Бахута є яскравим представником українських «шестидесятників» – нового покоління творчої інтелігенції СРСР 60-х років ХХ ст. В його збірках «Вибрані твори», «Дань» та «Сталеві бризки» оспівується рідний край, його краса та неповторність. Декілька тисяч експонатів розкривають життєвий і творчий шлях талановитого земляка.

За ініціативою міського голови Володимира Коваленка щороку на честь земляка відбувається літературний конкурс, за рішенням якого присуджується літературна премія. Сьогодні музей – центр літературної творчості громади, де місцеві поети та прозаїки отримують творче натхнення та духовне збагачення.

З поетичною спадщиною Анатолія Бахути в літературно-меморіальному музеї щороку знайомляться більше 3,5 тисяч відвідувачів. Декілька тисяч експонатів розкривають життєвий і творчий шлях талановитого земляка. В минулому році працівниками музею проведено 132 екскурсії, 25 лекцій і бесід, більше 70 культурно – масових заходів, 10 днів відкритих дверей. Музей – своєрідна поетична лабораторія, його постійні відвідувачі не тільки визнані майстри слова, початківці, а й пересічні громадяни. Очолює музей Тетяна Володимирівна Лупашко.

Зовсім недавно музеєзнавча сфера нашої громади поповнилась ще одним музеєм, який розташований в селищі Козацьке. Правобережна частина Новокаховської ОТГ дуже багата на цікавий історичний матеріал, в якому переплелися минуле та сьогодення. Вітовтова Вежа, замок та єдине автентичне виноробне Шато Князя П.М. Трубецького, степові водоспади, будинок родини Видриганів – це далеко не повний перелік скарбів минулого, що збереглися до нашого часу. Музей селища Козацьке – своєрідна скарбниця історії. Саме тому збереження та примноження його фондів – одне із пріорітетних завдань для керівництва громади та Козацького старостату. Задля його виконання рішенням міського голови Володимира Коваленка створена комісія, яка займається внутрішнім описом історичних цінностей, складанням картотек та книг обліку артефактів музею. Нам дуже важливо, щоб жодна історична пам’ятка не залишилася без належної уваги та охорони.

Історія нашої громади відображена в експозиціях ще 7 музеїв і музейних кімнат, які розташовані в учбових закладах міста. Всі вони мають унікальний вплив на патріотичне виховання молоді громади.