Звернення опублікував у Фейсбуці Олексій Вадатурський.
Уже майже місяць я займаюся питанням коронавірусу, іншими словами, вирішую проблеми в медичній сфері, якими повинна займатися держава та чиновники (детальний звіт чекайте найближчим часом). Але інформація (https://is.gd/v4Cf36 ) про те, що розгляд проєкту закону «Про внутрішній водний транспорт» запланований на завтрашньому позачерговому засіданні, відволікла мене…
Говоритиму з позиції головного інвестора у розвиток внутрішніх річкових перевезень та морегосподарського комплексу, в який уже інвестував більше 2,1 мільярдів доларів США. Зазначаю це, бо в такій ситуації часто виникають логічні питання: а що в цій сфері зробили ті, хто розробляє, а потім і голосує за ці законопроєкти? Хтось із них інвестував більше ніж наша компанія і чи взагалі щось інвестував? А що зробив міністр інфраструктури? А чи депутати ВР, у т. ч. і члени транспортного комітету ВР, взагалі розуміються на цій проблематиці? На жаль, відповіді на ці питання будуть однаковими – нічого або ні…
Саме такі сумні висновки переконують мене, що голосування за проєкт закону №1182-1-д в існуючій редакції – це неповага до України в цілому, неповага до людей бізнесу, які розвивають річкове судноплавство в Україні, неповага до тих, хто відроджує суднобудування в Україні. Це зрадники України! Тому, що голосуючи за, вони роблять усе, щоб:
– знищити український прапор на українських річках;
– знищити українське суднобудування;
– знищити екологію українських річок, надаючи можливість скидати в річки суднові стічні води прямо на ходу. Їм мало сьогоднішньої ситуації з коронавірусом, потрібно підсилити ефект, щоб українці ще яскравіше на собі відчули негатив, наприклад, від епідемії кишкової палички чи щось на кшталт цього. До речі, такий спосіб дуже дієвий, і довго чекати на фекалії з туалетів суден на київських та інших пляжах не доведеться. Візьміть до уваги ще й той факт, що 70 % населення України користуються водою з басейну річки Дніпро в якості питної. А наша держава на 125 місці із 180 країн світу (на рівні Африки) за кількістю запасів питної води на душу населення;
– самовільно проводити днопоглиблювальні роботи будь-якими суб’єктами без будь-яких екологічних дозволів чи погоджень з органами місцевої влади. Згадайте, як буквально днями українці потерпали від забрудненого повітря внаслідок пожеж в Чорнобильскій зоні. Але я так розумію, що наші обранці хочуть додати до цього ще й радіонукліди з дна річок цієї зони. І це найкоротший шлях для реалізації такої «ініціативи»;
– узаконити розкрадання надр, наприклад, надаючи можливість будь-якому суб’єкту господарювання вільно продавати вилучений з дна річок пісок. Ура, чергова перемога: тіньовому ринку буде дано «зелене світло», а з радіоактивного піску буде розбудовуватися наша столиця;
– запровадити схеми обілечування через ДП «МОРРІЧСЕРВІС» чи інші ЦНАПи кожного члена екіпажу, кожного судновласника, інвестора чи суб’єкта господарювання ВВТ через створення нових платних трьох реєстрів послужних книжок, суднових журналів та інфраструктури ВВТ, через необхідність додаткового погодження будівництва. Українці, які працюють на іноземних суднах, як і судновласники, цього не роблять;
– запровадити паралельне (разом із підтвердженням компетентності) та тотальне ліцензування діяльності на ВВТ та багато іншого.
Я дуже терпляче проводив роз’яснювальну роботу для всіх, але вони не чують і не хочуть чути мене, та й не тільки мене, а й безліч інших асоціацій, у т. ч. і з іноземних інвесторів, у якості членів. Вони наполегливо продовжують продукувати своє невігластво. Я написав безліч листів, але у результаті довелося споглядати на чиновницьку гру у пінг-понг, коли транспортний комітет ВР пише, що це ініціатива міністерства інфраструктури, а міністерство інфраструктури – що комітету. І тут знову напрошується логічний висновок, що за кожною з цих структур стоїть один і той самий лялькар.
Але ж, шановний пане міністре Vladyslav Kryklii та народні депутати, саме ви під виглядом «вільного забезпечення суднозаходів» влаштовуєте сором для України і організовуєте дерибан державних коштів, у т.ч. і своєю бездіяльністю. Згадаю, пане міністре, всього один випадок, як приклад того, що Ви і підпорядковане Вам міністерство не здатні організувати належну роботу та ефективно використати навіть наявні кошти. Мова про ремонт Канівського шлюзу, який закритий з 15 жовтня 2019 року. Переконаний, що Ви і зараз не знаєте, коли його реально, а не на папері, відремонтують. У мене навіть виникають думки, що його не відремонтують, поки Ви на цій посаді. Хоч бери та сам ремонтуй… Чи скажете, що Вам і тут потрібен закон, щоб організувати цю роботу? Ні! Вам і більшості ваших підлеглих потрібен добрий копняк з цього міністерства. Бо такою діяльністю, а точніше – бездіяльністю, Ви прийняли рішення зупинити Дніпро і саботувати виконання міждержавних угод чи домовленостей про відродження судноплавства між Україною та Білоруссю.
Я не прибічник таких радикальних закликів, але й не дозволю, щоб дилетанти витирали ноги об українців. Вам знову потрібно роз’яснити ситуацію і показати реальний стан справ та наслідки, до яких призведе така політика? То я готовий. Чи мені потрібно звертатися до Президента Офіс Президента України чи Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля? То я теж готовий і дійду й до них.
Я просто шокований цією ситуацією… За період моєї діяльності було багато різних ситуацій, і я думав, що гірше бути не може, але ви перевершили мої найгірші очікування. Такого бездарного ставлення до економіки України ще не було. Ви найслабша команда міністерства інфраструктури за всю історію незалежності України!
Знаю, що проєкти законів не читає майже ніхто з тих, хто їх ініціює в міністерстві чи голосує у ВР, але я оптиміст, тому не здаюся і не втрачаю віри у краще, і саме тому додаю порівняльну таблицю критично неприйнятних для громадськості та бізнесу норм.
ДумайТЕ, якщо у когось із вас є хоч щось українське.
Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
Facebook, YouTube, Instagram, Telegram, Twitter
