Марія Фрей — генеральна продюсерка регіонального мовлення на Суспільному.
До 2016 року Марія жила й працювала в Маріуполі: там займалася розвитком медійного та культурного середовища як до війни, так і під час активних воєнних дій. У своїй кар’єрі пройшла всі сходинки від журналістки до керівниці проєктів. Згодом переїхала до Києва, де далі курувала міжнародні проєкти на сході України.
Марія розпочала роботу на Суспільному під час реформування мовника в команді Романа Вінтоніва в суспільно-політичному напрямі й з першого дня займалася регіональним контентом.
У неї запитаємо, які зміни в регіональному мовленні, зокрема на телеканалі UA: ХЕРСОН та UA: Українське радіо Херсон, відбулися за цей час і чого чекати у 2020-му.
З 2017 року ви працюєте з регіональним мовленням Суспільного. У чому бачите найбільші здобутки філій за цей час?
— Ми стаємо більш сучасними та інклюзивними. У багатьох регіонах Суспільне стало фактором впливу, нас неможливо не помічати й дуже складно ігнорувати.
Перша регіональна трансформація, яку розпочала Дарія Юровська, дала нам змогу позбутися радянського нальоту в контенті, генеральні продюсери всіх напрямів проводили навчання, стежили за дотриманням стандартів, розробляли нові формати програм. Ми провели перший справді незалежний конкурс керівників на місцях, обрали на відкритому конкурсі продюсерів регіональних філій, дали змогу сильним журналістам працювати без цензури й тиску, відкрили двері новим працівникам, і десь саме з того часу колишнє «обласне державне телебачення» перетворилося по суті та за формою на професійне Суспільне медіа. Найголовніше — відбувся перехід від кількісного підходу у виробництві контенту до якісного.
Уже потім, як результат, ми пишалися об’єктивними новинами в кожній області, можливістю стати частиною загальнонаціональних ефірів під час президентських виборів та спроможністю робити незаангажовані політичні шоу в кожному регіоні під час парламентської кампанії.
Це одна з наших найбільших перемог як команди регіонального мовлення — ми чесно пройшли вибори, із дотриманням усіх журналістських стандартів. Ніхто більше не міг нам вказати, як, скільки й кого саме ми маємо показувати в ефірі. Це історичний прецедент для медіа в нашій державі. У регіоні уперше з’явився незалежний ЗМІ — в Херсонській області це UA: ХЕРСОН.
— Ні. UA: ХЕРСОН не закривають: не закривають ані регіональний телеканал, ані регіональну радіоредакцію, а регіональні діджитал-платформи навпаки — розпочинають повноцінну роботу. Відбуваються зміни в підходах до виробництва контенту, проте жодної мови про закриття філій немає. Я поясню логіку процесів.
Дані перших досліджень щодо потреб регіональної аудиторії, які нам вдалося провести тільки наприкінці 2019 року (й то завдяки міжнародним партнерам), були невтішні: регіональний мовник дивляться/слухають два-три рази на тиждень, щоб почути новини про місцеві проблеми, прогноз погоди або музику. Натомість регіональний діджитал-напрям відкривав нову нішу для розвитку та розширення аудиторії Суспільного. Тож для діджиталу ми створюємо окрему команду в кожній філії.
Наше завдання — зберегти найкраще, що є у філіях, і розвинути те, що має потенціал. Так, після тривалих розмов із продюсерами філій та топменеджментом компанії, консультантами із Суспільних мовників інших країн — з’явилася Концепція регіонального мовлення на 2020–2021 роки. Вона дає відповідь на запитання, як колишні обласні телерадіокомпанії можуть вижити у світі сучасних медіа, де радіо та телебачення конкурують з інтернет-ЗМІ та соціальними мережами.
Стратегічно завдання UA: ХЕРСОН полягає в тому, аби постійно звертати увагу на ті питання, які можуть бути вирішені місцево, і вчасно передавати інформацію на національний рівень, якщо вирішити проблему самостійно спільноті не вдається.
І це не тільки про кримінал: це про політичні, комерційні та силові монополії на місцях. Поодинці регіони не витягнуть. Це, напевно, мій найбільший страх, що голос регіонів не буде почутий вчасно. Ми хочемо, щоб було чути всі регіони країни. Не якийсь один мовник (Закарпаття, Кропивницький або Житомир), а всі двадцять чотири філії, бо кожен регіон — унікальний і кожна спільнота заслуговує на своє незалежне медіа.
Нова Концепція дуже тісно пов’язує всі регіони між собою: вони щодня будуть робити спільно дві з половиною години прямого ефіру. Спробуйте уявити: ми порушуємо питання доступності — і на прямий зв’язок виходять місцеві експерти, журналісти роблять інтерв’ю з героями зі своїх рідних міст, аудиторія бачить взаємодію між Сумами та Тернополем. Для мене це — прикладний механізм забезпечення національної єдності. Інструмент, без якого не вижити ні молодій демократії, ні країні під час тривалої гібридної агресії.
Як зміниться регіональний контент згідно з новою Концепцією?
— Ми маємо мислити категоріями якості передусім. Через свою завантаженість аудиторія насправді здатна побачити й сприйняти обмежену кількість контенту, цей контент має її зацікавити й стати їй корисним у прийнятті рішень. Ми маємо намір робити саме такі програми.
Для цього нам потрібно змінити принципи виробництва та зробити правила взаємодії із Суспільним простими.
Я дуже хочу, щоб люди, які мають ідеї і здатні їх реалізувати, працювали з нами в регіонах на нормальних умовах. Так, 2019 року з’явилася програма «Створюй із Суспільним», яка по суті є конкурсним відбором ідей для реалізації медіапроєктів. Минулого року переможцями стали тридцять чотири регіональні команди — нині ми готуємося до запуску у виробництво програм у різних областях країни й паралельно шукаємо донорів для реалізації решти особливо дорогих задумів. Я впевнено можу сказати, що це будуть чудові програми, бо досвід виробництва проєктів на аутсорсі вже дає результати. Саме тому цього року ми шукатимемо й радіопроєкти.
Чого забракло попередньому підходові до регіонального мовлення?— Попередньому підходові бракувало одного — аби нас дивилася аудиторія.
Коли потрапляєш у будь-який регіон, перше, що чуєш від місцевих, що ми — особливі, тому заслуговуємо на ексклюзивні умови. Ми розуміємо, що області, які межують із тимчасово окупованими та анексованими територіями, мають набагато більше складнощів у створенні контенту. Але коли мова заходить про тарифи чи безкарність регіональних «баронів», то це — спільні проблеми і їх вирішення потребує спільних зусиль.
Нам треба було продумати таку систему й структуру, аби всі регіони, як пазли, збиралися в одну картину. Щоб було неможливо «вибити» якийсь регіон із цього пазла, бо, повторю, у кожному регіоні спільнота заслуговує на незалежне медіа, із яким буде звірятися в екстрених випадках.
Так з’явилися ідеї міжрегіональних колаборацій, конкурсних відборів та спеціальних проєктів. Для нас це не лише оптимізація і пошук найкращих підходів до виробництва, а й реальний механізм забезпечення національної єдності.
Чому найбільші трансформації зачепили саме ранкові шоу?
— Власне, трансформація 2020 року однаково стосуватиметься й ранкового телевізійного мовлення, і радійного мовлення, і навіть підходів до роботи інженерних служб та адмінпрацівників (адже ми хочемо перейти на сучасну технологію зберігання й поширення контенту, якої до цього в Суспільного не було, та ефективну систему документообігу).
Наше завдання — вкладати цінності Суспільного в ті формати й жанри, які реально споживає аудиторія. Я дуже добре розумію ціну довіри людей, яку здобули багато регіональних мовників. Це наш найдорожчий актив. Тому ставку зроблено на тому, аби розвинути те найкраще, що було в ранкових і радійних проєктах. А працівникам, які виросли з одного формату — дати змогу створювати власні авторські проєкти на нових, більш вигідних умовах. Саме ці люди за належних фінансових умов мають показати нову якість програм Суспільного.
Але для зміни умов роботи із Суспільним, для участі в конкурсах як незалежні продакшени людям потрібно якесь навчання. Потрібно знати, як будувати цю співпрацю, як подаватися, як виграти на конкурсі, щоб реалізувати свою авторську програму.
— Безумовно. Разом з Академією Суспільного мовлення ми постійно проводимо тренінги для наших працівників: або на місцях у регіонах, або запрошуємо до Києва. Нам дуже допомагають у цьому наші міжнародні партнери.
Уже з 2 до 6 березня запускаємо новий курс навчання «Медіапроєкт: від ідеї до впровадження» для представників національних спільнот. Одразу після цього запросимо на навчання наших ранківців, аби вони змогли краще підготувати власні проєкти на конкурс.
Коли можна буде подавати свої ідеї на конкурс?
— Уже в березні розпочнемо нову хвилю конкурсу творчих проєктів.
Замовлення від Суспільного для регіонального мовлення стануть регулярними — двічі на рік.
Ті, хто захоче з нами працювати в цьому напрямі — пройдуть навчання. Але вже тепер вони можуть консультуватися зі своїми продюсерами щодо створення власних медіапроєктів.
Чого чекаєте у 2020 році? Що мотивує?
— Я дуже сподіваюся, що 2020 року філії розкриються в жанровому виробництві. Для цього ми виділили кошти на спеціальні проєкти, які також виготовлятимуть у регіонах. Це ще одна можливість для філій заявити про себе та свій регіон на всю країну.
Минулого року я якось дуже спокійно поставилася до того, що ми провели перший відкритий конкурс регіональних проєктів. А потім побачила у Фейсбуці, як переможці конкурсу передають свої враження. Так, звісно, були й ті, хто не виграв. І їхні емоції мені також зрозумілі. Але саме тієї миті, коли я прочитала, що наша компанія здатна реалізувати чиюсь мрію — робити власні проєкти про свій регіон для свого Суспільного за нормальні кошти — мені перехопило дух.
Іноді, коли зовсім немає сил, я згадую про це й рухаюся далі. Це мотивує. А ще люди, які допомагали створювати Концепцію, які щодня дають відповіді на запитання, що буде далі — регіональні продюсери, шеф-редактори, працівники центральної дирекції і, звісно, мої колеги в кожній області України.
Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
Facebook, YouTube, Instagram, Telegram, Twitter
