Цього року мальовниче українське село Інгулець Білозерського району відзначатиме своє 140-річчя від Дня заснування. Інгулецький сільський голова Григорій Василюк повідомив про те, що вже зараз силами депутатського корпусу Інгулецької ради розпочато підготовку до ювілейної події: виділено відповідні асигнування на впорядкування адміністративного центру села Інгулець, який славиться квітковими клумбами з розкішними трояндами, тюльпанами та хризантемами. Планується реставрувати та привести до ладу пам’ятник односельцям, загиблим у роки Другої світової війни та нещодавно збудовану Стелу «Україна понад усе». Звичайно, що планується і широкомасштабна культурна програма.
Але приємною несподіванкою для керівництва Інгулецької сільської ради та мешканців села стала презентація історично-популярної книги Валентини Коваленко «Історія села Інгулець Білозерського району Херсонської області» у Інгулецькій сільській бібліотеці. Завідувач вищевказаної бібліотеки Галина Овечка зазначила: «Сторінки книги розповідають про мальовничі краєвиди, історію створення села, людей, які її творили, та містять перекази про нелегкі долі , адже історія села – це, перш за все, життя і доля самих людей».
Це – перше вагоме видання на 270 сторінок з історичними та географічними довідками на основі архівних даних про село на Херсонщині. У книзі Ви зможете прочитати історичні нариси про жителів села, які морені лютим голодом, змучені страшними сталінськими репресіями, завжди залишалися вірними своїй Батьківщині і в часи лихоліття Другої Світової війни гідно захищали рідну землю від фашистських загарбників. Книга також розповідає про героїв бойових та трудових післявоєнних буднів, про культуру, традиції та звичаї рідного краю, про відродження історичної правди та національної духовності на селі.
Авторка за допомогою дещиці однодумців-односельчан розшукала документи та фотокартки, які відкривають для краєзнавців маловідомі факти життєдіяльності хліборобів Інгульця та забуті, а часом і заборонені імена славних синів та доньок України.
У книзі можна прочитати спогади Параски Копитіної про жахіття Голодомору 1932-1934 років. Також можна прочитати правдиві свідчення дітей війни Надії Дамчук, Олександри та Георгія Странцевілко, Марії Середи, Анатолія Кудрявцева та Надії Гринько про післявоєнні випробування та надлюдські зусилля заради покращення умов життя майбутнім поколінням тощо.
Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
Facebook, YouTube, Instagram, Telegram, Twitter
