За нинішнього дефіциту кваліфікованих робітників, котрі виїхали за кордон, інвесторам треба добре думати, де розмістити свої виробництва.
Адже знайти мільйони доларів на новітнє обладнання та зведення цехів часом може бути значно легше, ніж найняти тих, хто з цим обладнанням буде працювати. Свіжий прикладом можна вважати проблеми з кадрами для швейної фабрики – підприємства з іноземними інвестиціями, яке нещодавно відкрилося у райцентрі Нововоронцовка на Херсонщині.
Воно розраховане на сімдесят робочих місць, але в селищі до того ніколи підприємств такого профілю не створювали, тож і фахівців не готували. Отже, довелося звертатися по допомогу до державної служби працевлаштування. І вона таку допомогу надала, хоча це лише часткове вирішення проблеми.
— Троє швачок-мотористок для фабрики пройшли навчання «з нуля» у нашому Центрі професійно-технічної освіти, що в Новій Каховці. Ще для двох десятків робітників, котрі раніше отримали потрібну професію, але давно не працювали за фахом, організували стажування. Однак цього недостатньо – адже підприємство продовжує виставляти заявки на вакансії. Причому там готові набирати у штат людей не тільки з Нововоронцовки, а й з сусідніх сіл – наприклад, з Осокорівки, — каже заступник директора обласного центру зайнятості Людмила Барабаш.
По тому, як держава суттєво скоротила бюджетні «вливання» в систему ПТУ, у роботодавців, власне, і не залишилося іншого виходу, як вкладати гроші у програми підготовки робітників за потрібними спеціальностями. Та намагатися якомога надійніше закріплювати їх на виробництві за допомогою матеріальних стимулів – від доплат до надання житла. І не тільки у легкій промисловості.
Дирекція машинобудівного заводу Херсона, приміром, сплачувала стипендію кільком учням професійного суднобудівного заводу обласного центру в обмін на зобов’язання після завершення навчання прийти працювати саме на це підприємство. І так залучила дефіцитні кадри.
А от міські верфі корисний досвід переймати чомусь не поспішають. Вони охоче беруть ліцеїстів на практику, не проти надавати їм робочі місця, але тепер цього замало, бо відкриття кордонів зробило конкуренцію жорсткішою.
Тепер «молоде поповнення» порівнює і зарплати, і побутовий комфорт, і рівень економічної стабільності «там» і «тут». І ці порівняння із Чехією, Польщею, Німеччиною тощо поки не на користь України.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ
“Новий День”
