Херсонський машинобудівний завод – один з найстаріших підприємств на півдні України, який випускає складну сільськогосподарську техніку. Як і більшість виробництв, завод зіткнувся з проблемою нестачі кадрів і вже другий рік готує для себе фахівців.
Завод можна вважати першопрохідцями у введенні дуальної системи підготовки спеціалістів. Що собою являє система – в інтерв’ю директора ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» Олександр Олійник.
– Олександре Анатолійовичу, коли почали втілювати проект дуальної підготовки? З якими навчальними закладами співпрацюєте?
– Започаткували програму 2017 року, на початку навчального року. Спершу не все вдавалось. Досвіду у нас, як і у всій Україні, немає, але за кордоном виробництва часто таким чином готують для себе фахівців. Цього року ми зробили висновки з минулорічних помилок і вважаємо, що результаті цієї роботи поліпшились. Одночасно більше 100 дітей проходять навчання за дуальною системою. Ми плануємо цих дітей працевлаштувати, надати їм по закінченні навчання гуртожиток. Це дозволить їм розпочати самостійний трудовий шлях. Нині у нас підписані угоди про співпрацю з Херсонським національним технічним університетом, Каховським коледжем, Херсонськими політехнічним коледжем та суднобудівним ліцеєм. Але ми відкриті. Якщо інші навчальні заклади міста й області виявлять бажання співпрацювати, ми будемо дуже раді.
– Як побудована система дуальної освіти?
– У класичній системі, за досвідом роботи закордонних підприємств, існує пропорція: 70% часу відводиться на навчання на робочому місці, 30% – це теорія. У нашому випадку, враховуючи, що ми тільки вчимось цій системі разом з дітьми, то два тижні студенти вчаться, два тижні – працюють на виробництві. За роботу отримують 1,5 тисячі гривень. Середня заробітна плата на заводі становить 6,5 -7 тисяч гривень, щомісяця зростає на 5%. Все ж 200 робочих місць на заводі залишаються вакантними.
– Чи залишились на заводі високопрофесійні працівники, які можуть навчати молодь? І чи не боїтесь ви того, що інші виробництва «переманять» фахівців, яких ви готували для заводу?
– На заводі працюють досвідчені робітники, які можуть навчити молодь. Але проблема залишається для всієї промисловості України – багато хто з виробничників не хоче витрачати кошти на підготовку, а вже відразу хочуть готового спеціаліста. Зрештою, думаю, вони втратять більше. Щодо конкуренції, то ми перед собою поставили мету – створити такі умови для молодої людини, яка навчалась за дуальною системою, щоб вона захотіла тут залишитись. Це, по-перше, надання місця в гуртожитку, по-друге, заробітна плата, і, по-третє, знайомий колектив. У будь-якому разі, залишити фахівця більше шансів у нас, ніж у будь-кого. А ще трохи дивує політика у сфері освіти: ті ж навчальні заклади, які готують спеціалістів для України, проводять семінари, заходи, на яких рекламують працевлаштування за кордоном. Якийсь псевдопатріотизм виходить…
– Які перспективи розвитку Херсонського машинобудівного заводу? Чи буде можливість випускникам робітничих професій працювати на виробництві?
– Зараз завод проходить стадію реорганізації. Проте це не заважає працювати над новими видами продукції. Щороку машинобудівний випускає 2-3 найменування нової техніки. Всього в групі складної сільськогосподарської техніки випускаємо 32 види, це 115 найменувань. Шість зернозбиральних комбайнів вже виготовлені, на завершальному етапі ще два. Активно працюємо над зрошувальною технікою для фронтального та кругового поливу. Розробили платформу-підбирач, опанували виготовлення причепів для КАМАЗу, Джанкойського причепу та для «Колгоспника». Встановили нову лінію для фарбування, оновлюємо обладнання, щоб відповідати європейським вимогам якості техніки.
