Цими днями всі, хто знав херсонського благодійника Володимира Юрійовича Марущенка, пригадують його добрі справи. Два роки тому він пішов з життя, але справа не зупинилась.
Громадська діячка Вікторія Гавренкова у співпраці із сином Володимира Юрійовича Олексієм продовжують допомагати армії, вимушеним переселенцям із зони АТО, проводити соціально важливі акції для жителів Херсонщини. З перших днів війни на Сході керівник підприємства Володимир Марущенко почав надавати необхідне українським воїнам. Щомісяця на Донбас відправлялась машина, навантажена продуктами харчування й медикаментами. Підприємство надавало ліс-кругляк, броньовані машини, тепловізори та карету «швидкої допомоги».
Цього року на святкуванні Дня незалежності України члени організації «Добродія», яку заснував Володимир Марущенко, отримали відзнаку Президента «За гуманітарну допомогу під час проведення антитерористичної операції». Зараз справу Володимира Юрійовича продовжує «Добродія». Вікторія Гавренкова часто доставляє гуманітарну допомогу українським військовикам. Крім того, для тих, хто змушений кинути свої домівки на Донбасі, були закуплені квартири.
«У Нижніх Сірогозах працює один із заводів. Ми купили житло для переселенців, забезпечили їх коштами на переїзд і матеріально підтримали у перший час перебування. Зараз родини залишились у селищі, вже є поповнення, батьки можуть працювати на заводі і підніматись кар’єрними сходинками: від робітника до начальника зміни. Життя триває», – розповіла громадська діячка Вікторія Гавренкова.
Справу батька продовжує й син. Олексій Марущенко пригадує, що разом з братом рідко бачив батька вдома – той практично весь час віддавав роботі. Але все, чому навчив тато своїм прикладом, намагається продовжувати.
«Я відчуваю відповідальність за справу батька і намагаюсь наслідувати його. Ми відкрили бібліотеку у Дар’ївці, провели турнір з єдиноборств на честь батька, а також змагання з кросс-фіту для дітей і дорослих», – розповів Олексій Марущенко.
Свого часу Володимир Марущенко допоміг у встановленні арки у Свято-Троїцькому сквері на Шуменському. У вдячність за всі добрі справи його ім’я занесене до поминальних книг храму Святої Трійці і згадується у щоденних молитвах. Справа людини з почуттям високого громадянського обов’язку продовжується.
