Так вважає кандидат у народні депутати по 183-му виборчому округу Михайло Опанащенко.
Внесені зміни до Бюджетного кодексу України покликані не збагатити села, селища, міста районного значення, а навпаки – позбавити їх основної частини власних фінансових ресурсів.
Вагомим надходженням до місцевих бюджетів були податки від доходів фізичних осіб – а це 70%. Не врегульовані залишаються і питання землі. Як результат – не залишається грошей ні на школу, ні на дитячий садок, ні на Будинок культури.
Хто захоче залишитись у безперспективному «децентралізованому» селі? Молодь – точно ні.
«Якщо в селі внаслідок «укрупнення» населених пунктів не буде сільської ради, то повірте, в ньому не залишиться ні школи, ні дитсадка, ні будь-якого соціального об’єкта. Чи залишиться молоде подружжя з маленькими дітьми у такому селі? Звичайно, ні», – говорить Михайло Опанащенко. Кандидат у народні депутати після зустрічей у Білозерському районі, спілкування з мешканцями сіл і аналізу стану справ, дійшов висновку: не треба огульно знищувати життя на селі, проводити реформу заради реформи, а слід узгодити перспективу розвитку кожного населеного пункту зі стратегією розвитку регіону.
Якщо район спеціалізується на вирощуванні зерново-бобових культур, то у сільському господарстві задіяна невелика кількість робітників і решта селян має шукати роботу в інших сферах. У садівництві, виноградарстві, вирощуванні овочевої продукції потрібна більша кількість працівників.
Скажімо, 1 га виноградників обслуговують 25 осіб, а для роботи на тисячі гектарах потрібно 25 тисяч робітників.
«Такий аналіз потрібно зробити по кожному населеному пункту. Якщо у регіоні не планується створення нових сільгосппідприємств і робочих місць, то давайте чесно скажемо людям: ми вирішили переходити на зерново-бобові культури. Нам робочі руки не потрібні! Але слід пам’ятати: якщо ми зараз знищимо село, укрупнюючи і децентралізуючи, то ніхто не повернеться на ці місця і не почне їх відбудовувати. Децентралізація тільки тоді принесе користь громадам сіл, коли власні кошти залишатимуться у місцевому бюджеті, і за їхній рахунок село може розвиватись», – вважає Михайло Опанащенко.
