Херсонка Ірина Агаджанян вчилася на кафедрі дизайну Херсонського національного технічного університету. У грудні захистила магістерський диплом на тему «Дитячі малюнки як інспірація в дизайні костюма». Шила дитячий одяг, використовуючи вишивку. Тепер дівчина разом з подругами шиє одяг для ЗСУ.
Викладачка Ірини Марія Артеменко, доцентка кафедри дизайну ХНТУ згадує, як Ірина професійно зростала в неї на очах.
«Ще на другому курсі ми з нею брали участь в конкурсі студентських наукових робіт, їздили на фінал до Ужгорода. Потім були ще колекції, і ще конкурси. На 5-6 курсах вона почала працювати викладачем на дитячих творчих курсах. Іра розробила колекцію одягу з аплікацією по малюнках своїх учнів. Коли ми продумували ідею для фотосесії, то вирішили проводити її у підвалі. Тоді просто хотіли спрацювати на контрасті – яскраві позитивні костюми на трохи темному та понівеченому фоні. Але зараз я дивлюся на ті фото і розумію, що то в нас вийшли дорослі діти в підвалах…і це так актуально на часі…наче відчували…», — розповіла Суспільному Марія Артеменко.
Ірина разом із сім’єю жила у передмісті Херсона – Степанівці. Її дім, як обласний центр з початку вторгнення Росії в Україну, опинився в окупації. Так дівчина прожила майже два місяці. Виїхати на підконтрольну Україні територію їй вдалося лише з другої спроби. Допомогли друзі-волонтери. Так Ірина опинилась в Івано-Франківську. Вже там дізналася про проєкт для переселенців.
“Мені розказали, що розпочинає діяти проєкт по пошиттю форми для ЗСУ і плюс він дає роботу переселенцям. Спочатку розпочинали в маленькому приміщенні. Згодом ми переїхали у просторіше. Шиємо футболки, спідню білизну та сумки для військових. Раніше я шила, але не таке. Працювала над дизайнерським одягом”, — розповіла Ірина.
Над пошивом зараз працює три дівчини і всі вони херсонки — Ірина, Аліна і Ганна. Для всіх це перший досвід у пошитті саме такого одягу. Перший місяць дівчата вчилися, тому шили не в швидкому темпі.
«Реалізовувати проєкт почали у березні. За кордоном є партнери, які хотіли щось робити для України. А враховуючи мою професію, вирішили шити одяг для військових. Крім цього хотілося допомогти і переселенцям. Наш проєкт має дві мети. Перша – допомогти ЗСУ. Друга – допомога людям, які покинули свої домівки і приїхали до Івано-Франківська, щоб вони швидше адаптувалися і мали можливість заробляти на життя», — розказує організаторка проєкту Аліна.
Наразі дівчата вже комплектують першу відправку.
