На Херсонщині російські військові продовжують встановлювати свої “порядки”. Поки у регіоні панує повне беззаконня, яке стає причиною багатьох злочинів. Припущення щодо вивезення дітей з Херсонщини та мету таких дій у дописів зробив Борис Бабін:
Агресор активно мілітаризує окуповані райони Херсонської та Запорізької областей та як повідомляють американські аналітики він посилює в них власне військове угрупування. Пропаганда агресора хизується, що на Херсонщині «російські військовослужбовці розгорнули польові майстерні» для ремонту пошкодженої військової техніки, що «працюють у три зміни»
Також окупанти починають військове виробництво на захопленому окупантами Мелітопольському заводі автотракторних запчастин, якій не контролюється власниками, доручив організацію виробництва начальнику ливарного цеху Віталію Гончаровському, якій став на шлях співпраці з загарбниками. Примітно що зранку 17 травня повідомлялося про ліквідацію у Мелітополі українськими партизанами двох тамтешніх колаборантів.
Водночас у Херсоні тамтешні колаборанти з групи «віце-гаутляйтера» Кирила Стремоусова, яких він прагнув завести до злочинної «адміністрації» загарбників відзначилися в чергових трагікомічних подіях.
Вечором 16 травня на сторінці у соціальних мережах Олексія Береговського, колишнього військового та «однодумця» Стремоусова та Павла Ткаченка з’явилося повідомлення про те, що його нібито «поранене у перестрілці» та що він «перебуває у важкому стані в лікарні».
Як з’ясувалося насправді Береговській пішов у запой, а «трагічну звістку» розмістила з його телефону його чергова «бойова подруга», що захотіла помститися колаборанту за якусь аморальну поведінку. Такий рівень «кадрової політики» фейкового злочинного «віце-губернатора» Стремоусова не дивує, особливо з урахуванням його останніх заяв, поширених російським ТАСС.
Там поціновував харчової глини Стремоусов учора заявив, що нібито «Збройні сили росії повністю взяли під контроль Херсонську область» яка «знаходиться у зоні досяжності артилерії України, але снаряди вдається перехоплювати силам російської ППО».
Те що українська армія контролює низку населених пунктів Херсонщини та що ППО не може в принципі перехопити артилерійський снаряд, Стремоусову дійсно могли не розповісти його куратори з російської військової розвідки, але періодичні потужні вибухи у Чорнобаївці, розташованій у восьми кілометрах від його «службового кабінету», Стремоусов не почути не міг.
Втім примітно, що після повідомлення “АРК” про ймовірну роль Стремоусова не лише як генератора бреду для ТАСС, але й у якості «сакральної жертви» у виконанні російських спецслужб цей колаборант терміново виїхав «на оздоровлення» з Херсону в Донецьк.
Також цікавим став результат нашої публікації про співпрацю з окупантами Віктора Бурдовіцина, лікаря муніципальної Херсонської дитячої обласної клінічної лікарні, якого агресор оголосив «керманичем» закладу та зробив «телезіркою» у репортажі телеканалу окупантів «Крим 24». Херсонські читачі у коментарях для «АРК» виклали не лише докази належності Бурдовіцина до «руського миру», але й факти його професійної непридатності як лікаря та системної тотальної корумпованості.
Наразі пропаганда агресора тепер змушена заявляти про спрямування до Херсону «кримських лікарів», які будуть «оглядати» тамтешніх дітей з метою їх нібито «лікування в Криму». Втім ця «альтернатива Бурдовіцину» може мати трагічні наслідки.
Адже, як ми повідомляли раніше, у кримських лікарнях агресора налагоджений злочинний «конвеєр» зникнення українських дітей, із зміною їх паспортних даних та «усиновленням» у російських родинах поза півостровом.
Вивезених до Криму важко хворих та тяжко поранених українських дітей окупанти традиційно злочинно використовують як посмертних донорів для своїх поранених вояків у севастопольському шпиталі Чорноморського флоту. Припинити цей злочинний конвеєр гірших традицій нацизму зможе лише якнайшвидша деокупація Мелітополю та Херсону Збройними силами України.
