Новий маршрут цього року розробили у Нижньодніпровському парку – тепер туристи можуть побачити Львівські скелі та Аджигольські маяки.
Потік туристів збільшується, якщо раніше сюди приїжджали в основному жителі Херсонської та Миколаївської областей, то цьогоріч активний відпочинок у Дніпровських плавнях обирають кияни та жителі Західної і Центральної України, – говорить начальник відділу рекреації Нижньодніпровського парку Сергій Шкарупа:
“Зовсім недавно телефонував туроператор з Києва, які хочуть побувати на наших маршрутах, зокрема на одному з нових – в нижніх плавнях – це відвідання Аджигольського маяка. В нижніх плавнях у нас розроблено зовсім новий маршрут в цьому році до дивовижних Аджигольських маяків. Він передбачає можливість і активного відпочинку – тобто використання каяків, а також цивільного такого 20-місного боту на моторному човні, який може вийти в лиман, підійти до маяка”.
Село Ольгівка – місце, звідки туристи розпочинають свою подорож до Львівських скель. Дельта Дніпра – друга за величиною в Європі після Дунайської, говорить Сергій Шкарупа. Тут можна побачити червонокнижних птахів і тварин. Уздовж скель залишились руїни маєтків 19 століття. Також тут є кілька скіфських городищ та залишки давньогрецьких поселень.
“Ми зараз знаходимося біля Львівських скель, так ми називаємо цю територію Національного парку. Взагалі це геологічні відкладення багатомільйонних порід. За моєю спиною ми бачимо в розрізі геологічну історію таврійського краю. Ми можемо бачити – що це було колись дном Сарматського моря. Дуже вдалий зріз для науковців, які можуть досліджувати геологічні породи, саме їх вік та робити аналіз, який доводить, що 5-6 мільйонів років тому тут було море”, – додав Сергій Шкарупа.
На маяки перетворили підпори для високовольтних проводів.
“Взагалі це виконує функцію стволового маяка, який показує прохід по основному руслу Дніпра. Ми йшли повз острів козацький, зараз ми вийшли за його межі. Попереду від мене село Львове і річка Козак, справа основне русло Дніпра. Ця вежа високовольтна, вона ж маяк, вказує шлях для суден вище по Дніпру на водосховище, до Києва”, – розповів Сергій Шкарупа.
Місцеві жителі завжди рибалили на цих водоймах, – розповідає Валерій Яковлєв керівник Козацького відділення парку. Та зараз багато браконьєрів. Окрім незаконного вилову риби, вони також полюють на бобрів заради бобрової залози, яку використовують в медичних цілях. Вдень бобрів у плавнях не видно, можна побачити тільки сліди їх життєдіяльності.
“Ми знаходимося на одному із відділень природно-охоронного парку Нижньодніпровський. Це перше відділення – верхні ворота парку. Воно особливе тим, що тут знаходиться багато червонокнижних тварин і риби. Працюємо вночі, виявляємо багато знарядь незаконного лову, людей, які не хочуть співпрацювати з законом. Червонокнижні у нас бобри. На них полюють браконьєри. І також коли підіймаються осетрові, стоїмо під Каховською ГЕС і співпрацюємо з СБУ та Рибоохороною”, – керівник Козацького відділення Нижньодніпровського національного парку Валерій Яковлєв.
Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
Facebook, YouTube, Instagram, Telegram, Twitter
