Фото – з відкритих джерел.
Зухвалим пограбуванням музейних фондів Херсонського художнього музею імені Олексія Шовкуненка під час окупації обласного центру нині займається Генеральна прокуратура України та відомі міжнародні організації. Колективу допомагають відновити колекцію приватні особи в Україні та за кордоном, Спілка художників України.
Як музейники Херсона розпочали боротьбу за повернення викраденої колекції та відновлення фондів, – читайте в матеріалі інформаційного видання “Український Південь”.
ПРО МУЗЕЙ
Колекція Херсонського художнього музею імені Олексія Шовкуненка нараховувала майже 14 тисяч експонатів до повномасштабного вторгнення рф. У Херсоні музей було відкрито 27 травня 1978 року в приміщенні колишньої Міської думи, пам’ятці архітектури, що побудовано в 1905-1907 рр. Його було створено на базі художнього відділу Херсонського краєзнавчого музею. Колекція картин почала формуватися наприкінці 19 століття. Більше 10 років тривала підготовка до його відкриття, проводилася величезна робота зі збору колекції В 1977 році місто отримало величезну від відомої колекціонерки Марії Корніловської, уродженки Дніпра, – близько 500 картин, серед яких роботи відомих художників.
«У художньому музеї зберігалися роботи митців від II половини 17 століття до сучасності. Це – живопис, графіка, твори декоративно-ужиткового мистецтва. Представлені у фонді музею були і картини митців Західної Європи- Августа фон Байєра, Пітера Лелі. Серед відомих імен – роботи Івана Айвазовського, Михайла Жука, Мішель Андрієнка-Нечитайла, Костянина Корнакова, Євгена Конопацького, Івана Крамського, Олени Рибальченко, Марії Приймаченко, Олексія Шовкуненка та багатьох інших відомих авторів, – розповідає Влада Дяченко, заступниця диекторки Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка. – Зберігалася і колекція рідких ікон, козацьких дерев’яних, на полотні».
Під час окупації Херсона російськими військовими близько 10, 5 тисяч експонатів було вивезено. Це вже вдруге відбувається крадіжка окупантами культурної спадщини.
«Вперше відбулося пограбування, вивезення колекції під час Другої світової війни до Німеччини. Лише в 1994 році повернулась невелика частина колекції, в основному – археологічна колекція. Одна з причин, що не було фотофіксації колекції, по-друге, цим просто не займалися», – коментує Влада Дяченко.
Деякі роботи вже викрадені вдруге.
Картина «Ескіз костюма» Сигізмунда Олесевича був частиною колекції Херсонського музею ще до початку Другої світової війни, зокрема, – це задокументовано в списках колекції в1935 році. Під час нацистської окупації твір був вивезений, але пізніше потрапив під репатріацію і повернувся до Херсона. Яким буде його шлях вдруге додому, як й інших картин?
Фото з Fb-сторінки Херсонського художнього музею імені О. Шовкуненка. Картина С. Олесевича, яку викрали російські військові.
ВИКРАДЕННЯ КОЛЕКЦІЇ ОЛЕКСІЯ ШОВКУНЕНКА
До 24 лютого 2022 року в Херсонському художньому музеї музеї зберігалося 156 картин видатного українського маляра-аквареліста, майстра пейзажу Олексія Шовкуненка, але залишилася – одна робота.
В 1981 році Олександра Василівна, його друга дружина, передала художньому музею в Херсоні 100 творів свого чоловіка В 2019 році було випущено каталог робіт, які були представлені в музеї Херсона.
Фото – Л. Григор’єва.
«Збірка робіт Олексія Шовкуненка, яка зберігалася в Херсонському художньому музеї, – унікальна. Музей названо на його честь, тож були зібрані кращі твори його, які відображали період того часу, – зазначає Ганна Вівчар, мистецтвознавиця.- У Національному художньому музеї в Києві зберігається лише 28 живописних та 67 графічних його робіт, у Херсоні була представлена колекція його робіт цікава і за змістом, і за виконанням».
Ганна Вівчар багато років працювала головною зберігачкою Національного художнього музею України, знайома з фондами Херсонського художнього музею, кращі роботи з яких були представлені на виставці в Києві до ювілею установи.
У 2024 році виповнилося 140 років з дня народження видатного українського художника, який народився в Херсоні. Чимало робіт його присвячено херсонським краєвидам, їх багатогранності, красі південної природи та людського характеру. Олексій Шовкуненко був майстром психологічного портрету. Серед робіт, представлених в каталозі, є портрети робітників із заводу «Азова» Донбасу, Луганська. Олексій Шовкуненко своєю творчістю, ніби поєднав схід і південь, зробивши місток у майбутнє. Херсон і Маріуполь – міста, за долею яких спостерігав весь світ з початку повномасштабної війни.
«Все впливало на його сприйняття. Люди талановиті завжди відчували якісь історичні поштовхи, були свого роду пророками. Можливо це співпадіння. Ця частини України була для нього близькою. Він творив натхненно, передаючи і образи робітників з Азова, і пейзажі з Херсона. Повернення колекції Олексія Шовкуненка до рідного міста має важливе значення», – додає Ганна Вівчар, мистецтвознавиця.
ЯК ОКУПАЦІЙНА ВЛАДА ВИВОЗИЛА ЕКСПОНАТИ З МУЗЕЮ
Викраденням експонатів художнього музею Херсона окупаційна влада займалася 5 днів перед відступом російської армії з правобережжя Херсонщини. Це стало резонансною новиною для жителів окупованого міста. Попри те, що будівлю було оточено великою кількістю російських солдат зі зброєю, чимало містян непомітно переміщалося вулицею навколо музею, аби зафіксувати цей грабунок.
«Російським солдатам допомагали колаборанти, співробітники нашого музею, які пішли на співпрацю із загарбниками, а також музейники з Криму, Сімферопольського художнього музею, де і нині вона перебуває», – розповідає Аліна Доценко, директорка Херсонського художнього музею імені Олексія Шовкуненка. – Виносили і вантажили валом російські військові, переодягнені в цивільний одяг. Їх було більше 60-70 осіб. Вивозили великими фурами без номерів, але з кольоровими знаками на брезентових бортах, як і шкільними автобусами. Ці фури вже через 2-3 доби люди з Сімферополю виклали в соцмережі, передавали українським журналістам”.
Пройшло майже 1,5 роки з часу пограбування. Боротьба за повернення колекції художнього музею об’єднала багатьох.
ІДЕНТИФІКАЦІЯ КАРТИН
З дня деокупації Херсона музейники почали кропітку роботу з ідентифікації картин, аналізуючи соціальні мережі, переглядаючи пропагандистські телеканали, й звітуючи про свої чергові знахідки на своїх офіційних ресурсах.
«Ми передивляємося уважно всі фото і відео, де окупаційна влада говорить про мистецтво, «чергові досягнення». Працює весь колектив, ми можемо побачити якусь частину фото чи відео, а потім починаємо досліджувати. На сьогодні вже ідентифіковано 105 творів мистецтв, викрадених з нашого музею. 104 картини знаходяться в окупованому Криму, в Сімферопольському Центральному музеї Тавриди (нами їх там ідентифіковано), а ось однієї картини місце ми не встановили, але є підтвердження, що вона викрадена окупаційною владою», – зазначає Аліна Доценко, директорка Херсонського художнього музею імені Олексія Шовкуненка.
Фото з Fb-сторінки Херсонського художнього музею імені О. Шовкуненка.
Важливо, що колективу вдалося сховати під час окупації чимало документів та електронних носіїв для цієї дослідницької роботи.
«Ми зберегли картки на кожну роботу. У нас є фотофіксація всієї колекції Херсонського художнього музею – електронний каталог. Під час окупації їх забрали на зберігання надійні люди, вони нам їх повернули після звільнення Херсона. Ми до повномасштабного вторгнення також відцифрували всі інвентарні книги за 46 років роботи музею на жорсткі диски. На основі цих даних ми робимо формуляри з англомовним перекладом для міжнародними організаціями, які нас підтримують щодо повернення картин», – зазначила Аліна Доценко.
Директорка музею активно співпрацює з іноземними ЗМІ, розповідаючи про злочин російських загарбників, аби міжнародна спільнота знала про викрадення експонатів культурної спадщини з Херсона. Вона бере активну участь у різноманітних заходах, привертаючи увагу до масштабного злочину. На Міжнародній конференції United for Justice United for Heritage «Об’єднані заради справедливості. Об’єднані заради збереження культурної спадщини», що пройшла в Києві, зібралося більше 400 фахівців з усього світу, аби обговорити масштаби збитків завданих росією українській культурній спадщині та обговорити притягнення росії до відповідальності за воєнні злочини зібралося близько 400 фахівців з усього світу. Аліна Доценко звернулась до міжнародної спільноти за підтримкою, до дипломатів, політиків, правоохоронців, культурних діячів.
«Ми повинні кричати про цей злочин – викрадення культурної спадщини, аби запобігти розпорошенню та ймовірній контрабанді колекції херсонського музею», – додала в коментарі директорка музею.
Фото з Fb-сторінки Херсонського художнього музею імені О. Шовкуненка. Пісял чергового обстрілу.
ВІДКРИТТЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
Як зазначила Віолетта Царькова, директорка Департаменту гуманітарної політики Херсонської облдержадміністрації, що на Головним слідчим управлінням Служби безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000593 від 18 травня 2022 року за фактом розграбування музеїв та мистецьких колекцій на території Херсонської області військовослужбовцями збройних сил російської федерації.
“Одразу після деокупації обласного центру Департаментом спільно з музеями та профільним Міністерством було організовано заходи щодо звірки наявності музейних предметів і колекцій. Триває робота по заповненню формулярів на кожен вивезений окупантами музейний предмет державної частини Музейного фонду України. Департаментом заповнені формуляри надсилаються до Міністерства культури та інформаційної політики України», – зазначила Віолетта Царькова.
НАПОВНЕННЯ І ЗБЕРЕЖЕННЯ ФОНДІВ
Зі звільненням Херсона російська армія з лівобережжя почала щільно обстрілювати житлові квартали прифронтового міста. Вже декілька разів споруда музею мала через обстріли пошкодження.
«Музейні цінності, які окупанти не вивезли, нині знаходяться в безпечному місці», – зазначила Аліна Доценко.
Тепер перед колективом постало нове завдання, окрім пошуку вкраденого, як відновити фонди?
«У радянські часи у художників напряму мало хто купував. Міністерство культури через закупівельну комісію визначало, роботи яких митців будуть придбані для того чи іншого закладу. У часи незалежності це змінилося. Меценати дарували картини або автори передавали свої роботи в дар музею. Так поповнюються сучасні фонди музею», – розповіла Ганна Вівчар, мистецтвознавиця.
З першого дня після звільнення Херсона до музею свої роботи почали передавати сучасні автори, підтримуючи колектив музею.
«За цей час багато авторів з усієї України та з-за кордону відгукнулися на нашу біду. Це і початківці, і відомі художники. Передають і родичі митців. Спілка художників України передали 10 робіт. Зараз йдуть перемовини з письменником та мандрівником із СШ, який хоче передати декілька картин зі своєї колекції. Ми вдячні всім, хто нас продовжує підтримувати», – додає Аліна Доценко.
Підтримали херсонців і відомі бренди, виготовивши і брендові речі. Серед них – хустки, ювелірні вироби із зображенням музею чи відомих картин, які викрадені окупантами, як нагадування про злочин російської влади в українському місті.
Фото – ювелірний дім “Орінго”.
ПРИВЕРНУТИ УВАГУ ГРОМАДСЬКОСТІ
З метою привернення уваги міжнародної спільноти до воєнних злочинів російської федерації проти культурної спадщини України Департаментом опрацьовується питання організації експозиції у м. Києві виставки пустих рам від картин комунального закладу «Херсонський обласний художній музей ім. О.О. Шовкуненка» Херсонської обласної ради, вкрадених російськими окупантами, а також частини вцілілих музейних фондів», – сказала Віолетта Царькова, директорка Департаменту гуманітарної політики Херсонської облдержадміністрації.
Автор – команда інформаційного видання «Український південь».
