Благодійний фонд «Місія Хансена в Україні», у витоків якого стоїть Делл Лой Хансен, надав можливість безкоштовно проживати внутрішньо переміщеним особам.
Ключі отримали ВПО – з Херсонської, Донецької, Запорізької, Луганської областей, на території яких йдуть нині бойові дії, де російський агресор знищує цивільну інфраструктуру. Люди вимушені виїздити до більш-менш безпечних регіонів.
Зустрічають нових жителів Наталія Зубченко, директорка благодійного фонду «Місія Хансена в Україні», та Ірина Дробиш, співробітниця, дякуючи всім за силу, незламність та непохитну віру в перемогу.
«Ми – єдина велика родина, яку об’єднав Делл Лой Хансен – американський підприємець, який серцем з Україною», – підкреслюють представники фонду.
Люди різного віку, але їх в цих стінах поєднало бажання жити майбуттям і працювати для цього. Серед правил благодійного фонду – участь у різних волонтерських проєктах, підтримка один одного.
Кожен з них з хвилюванням відкривав двері свої нової оселі. Маленька Оля з мамою з Генічеська Херсонської області.
Вони захоплено оглядають квартиру. Донька щебече від радості, бо тепер у них є власне житло – затишне, тепле – й можливо трішки призабудуться сумні хвилини.
З Херсонської області цього дня заселяються декілька родин. Олександр Заболотній ледве вирвався з сином десятикласником з окупованої Чаплинки минулого року, йшли пішим шляхом через Колотилівку, прямуючи на підконтрольну території України. Радіють обидва, не вірячи очам, що нарешті матимуть захист, стабільність – і власний куточок.
Для Світлани зі Скадовська – це тепер дім, де вона чекатиме сина з війни. Оглядаючи квартиру у кожного з них сльози на очах, бо з часу виїзду з окупації кожен з них пройшов через різні випробування, життя в модульних містечках, пошук іншого житла, як і родина Валентини з Енергодара. Її чоловік 30 років пропрацював на Запорізькій АЕС, а тепер вимушений, покинувши все в рідному місті, починати все з початку в Київській області.
Перегортає нову сторінку свого життя і Лілія з Маріуполя, оглядає оселю, торкається дверей, меблів, є і затишне місце біля віконця на кухні, з якого вона тепер виглядатиме сина-захисника. А у двох жіночок поважного віку з-під Бахмуту сяють обличчя, тут вони вже знайшли друзів і підтримку, які їм допоможуть дочекатися сина і зятя з війни.
Відкриваючи двері нової квартири в ЖК «Львівський затишок» думаєш лише про хороше, про світле завтра, яким повинне наповнюватися людське життя.
Крокуємо до перемоги, підтримуймо один одного!
Лідія Григор”єва.
Читайте на сайті інформаційного видання “Український південь”:
