На фото ГУ ДСНС УКраїни в Херсонській області: Клименко Максим, командир відділення 3-ї ДПРЧ 1-ї ДПРЗ.
Максим Клименко працює в службі порятунку вже більше 10 років. Попри те, що має освіту моряка пішов працювати рятувальником, бо відчув, що він буде більше потрібен поряд з родиною та близькими, адже не все в житті вимірюється грошима та комфортом, на його думку, найважливіше — це підтримка у складних ситуаціях, якими б вони не були, – історія херсонського рятувальника Максима Клименка від пресслужби ГУ ДСНС України в Херсонській області.
“Не шукав якоїсь романтики, вибирав роботу стабільну, з гарантованою заробітною платою та таку, від якої буде користь для людей. Зараз у нас всі виїзди важкі, але відпрацьованість у роботі та злагодженість допомагають чітко виконувати обов’язки. Головне для мене та побратимів — працювати по совісті, інакше зараз не можна, бо важко зараз усім, а якщо нас викликали, то у людей вже трапилося якесь горе, не можна до цього бути байдужими.
Ми самі обрали такий шлях у житті, нам буває важко, але не важче, ніж солдатам в окопах”, – розповідає рятувальник.
Сили у роботі йому додає почуття відповідальності та необхідність виконувати свій обов’язок.
“Бо саме для цього ми сюди прийшли. Батьки завжди вчили бути чесним у житті, гарно ставитись до людей та бути порядним, самому бути людиною. Довелося працювати в час окупації, під психологічним та моральним тиском ворога, бо ми не могли зрадити херсонцям, заради яких ми працюємо. Але коли почали вимагати зрадити свій народ, перейти під юрисдикцію росіян, працювати під прапорами ворога – виїхав з родиною на підконтрольну Україні територію”, – каже Максим Клименко.
Після звільнення Херсона повернувся додому, продовжує виконувати свою роботу – допомагати людям, попри небезпеку.
“Після Перемоги перше, що зроблю — піду до церкви помолитися та поставити свічу за усіх солдатів та побратимів які віддали життя за нашу Україну”, – сказав Максим Клименко.
Читайте на сайте інформаційного видання “Український Південь”:
