Українські автори зараз активно працюють з воєнними артефактами, у декотрих виходить страхітливо, а тут наявна естетизація на кшталт чарів.
Золоті руки автора «Руки Джобса», що давно прикращає Одесу, перековують шматки спотвореного металу (їхній первісний вигляд представлений на світлинах) на фантастичні квіти.
Арт-критику Уті Кільтер не до вподоби, що скульптури вкриті кольоровим лаком, їй миліша оголена фактурність висхідного матеріалу. Але, вірогідно, тонування допомагає остаточно «зібрати» образ, не відволікаючи увагу глядача на різні шорсткості фрагментів мін, снарядів, люка від ворожого танку. Все це скульптор знаходив на полях бою, коли приїздив туди з волонтерською місією.
«Маніфест уживано в якості своєрідного виклику чи заяви, бо споглядаючи усі ті фрагменти чого завгодно, хочеться усе позбирати та перетворити на квітки, — каже Кирило Максименко. — Бо то ж наша земля, наша плодюча земля».
За словами Кирила, його друг з Маріуполя помітив, що під час війни спочатку з’являється бите скло. Ось і при вході на виставку є квадрат битого скла, який перші відвідувачі благополучно обійшли, хоча й оброблено скалки так, аби ніхто не міг порізатися.
«Очевидно, що мистецтво намагається якось осмислити, усвідомити та показати нам реальність, — коментує побачене депутат Одеської міської ради Петро Обухов. – Зрозуміло, що нинішня реальність пов’язана виключно з війною, тому поява такої віставки закономерна. З іншого боку, краще хай зброя буде у такому вигляді, ніж у смертоносному».
Авторка — Ірен Адлер, фото Володимира Андрєєва
СМЕРТЬ РОСІЙСЬКИМ ОКУПАНТАМ!
