Український Південь

Інформаційне видання
Новини Херсонщини і України

Рахункова палата та державний бюджет: у чому важливість її діяльності

Бюджет України формується, зокрема, з податків громадян, і вони мають право знати, на що і наскільки ефективно витрачаються гроші. Для цього в Україні існує контролюючий орган – Рахункова палата. Вона є своєрідним фінансовим “наглядачем”,  який контролює використання публічних коштів та забезпечує відповідальність і прозорість управління ними. 

Умови війни характеризуються різким зростанням видатків бюджету, тому особливо важливими є підзвітність, прозорість та відповідальність Рахункової палати. Саме ця інституція візьме на себе ключову роль під час відновлення після війни. 

Інститут аналітики та адвокації пояснює, у чому суть та важливість діяльності Рахункової палати в Україні. 

Чим займається Рахункова палата? 

Мета діяльності цієї інституції полягає у підвищенні ефективності та прозорості управління публічними фінансами, забезпеченні відповідальності, виявленні й запобіганні корупції. Це сприяє розвитку суспільної довіри та сприянні результативному й ефективному використанню державних ресурсів.

Наприклад, коли потрібно перевірити фінансову звітність компанії, замовляють аудит. Його виконують фахівці з аудиторської фірми з метою перевірити звітність і виявити, наприклад, зловживання і махінації.

Рахункова палата України, по суті, займається тим самим, тільки перевіряє не компанії, а здійснює контроль за надходженням коштів до Державного бюджету та їх справедливим і законним використанням.

Які функції виконує Рахункова палата? 

Першочергово Рахункова палата перевіряє фінансову діяльність Уряду та інших державних органів. Вона аналізує фінансові звіти, проводить аудит та перевірки, щоб переконатися, що гроші громадян використовується ефективно та за призначенням. Це допомагає виявляти можливі випадки корупції, недостовірності або неефективності використання коштів. 

Крім того, Рахункова палата виконує функцію підзвітності. Вона звітує перед Верховною Радою України та громадськістю про свої виявлення та рекомендації. Це дозволяє бенефіціарам переконатися, що кошти використовуються ефективно та належним чином. Інституція не приймає політичних рішень, а зосереджена на об’єктивному фінансовому контролі. Це робить її незалежною від політичного впливу і дозволяє зосередитися на фактах і цифрах.

Також Рахункова палата сприяє підвищенню довіри громадськості до Уряду. Її незалежність та об’єктивність допомагають створити відчуття безпеки серед громадян щодо фінансового управління. Коли люди знають, що їхні гроші контролюються і використовуються належним чином, вони більш схильні довіряти владі. 

Не менш важливою функцією є покращення ефективності та результативності використання публічних ресурсів. Рахункова палата може робити рекомендації щодо оптимізації витрат, удосконалення фінансових процесів та забезпечення більш належного використання грошей громадян. 

Отже, Рахункова палата є ключовою інституцією для забезпечення контролю та ефективного управління публічними фінансами. Вона перевіряє фінансові діяльності, забезпечує підзвітність, виявляє корупцію, сприяє суспільній довірі та допомагає покращувати використання ресурсів на користь громадян. Її робота допомагає створити сильну та ефективну систему управління фінансами, що сприяє розвитку країни та добробуту її громадян.  

Кого перевіряє Рахункова палата?

Рахункова палата здійснює діяльність у сфері державних фінансів. Її головна мета – перевірити, як правильно використовуються публічні кошти, які належать громадянам. Це подібно до того, як поліція патрулює місто, щоб забезпечити порядок і безпеку. 

Інституція перевіряє урядові органи та інші державні установи, які отримують гроші від нашого бюджету. Наприклад, вона може перевірити, як Міністерство освіти використовує гроші на покращення навчання у школах, або як Міністерство охорони здоров’я розподіляє кошти на медичні послуги, чи як державні компанії використовують гроші на будівництво доріг чи розвиток енергетики. 

Але Рахункова палата перевіряє не тільки урядові органи. Вона також контролює роботу муніципальних органів, які отримують кошти від місцевого бюджету. Наприклад, вона може перевірити, як місцева рада використовує кошти на благоустрій парків чи розвиток інфраструктури. 

Алгоритм реагування на рекомендації Рахункової палати

Після обговорення на засіданні Рахункової палати звіту про державні фінансові контрольні заходи (аудит), палата приймає рішення із відповідним звітом. Закон та правила Рахункової палати визначають вимоги до оформлення таких рішень.

Об’єкт контролю має місяць, щоб повідомити Рахункову палату про результати розгляду їх рішення, заплановані та вжиті заходи щодо отриманих рекомендацій. Якщо об’єкт контролю не надіслав повідомлення або РП вважає їх заходи недостатніми, вона повідомляє про це відповідні урядові органи та громадськість через ЗМІ.

Рішення Рахункової палати та результати розгляду об’єктом контролю публікуються на офіційному веб-сайті, за винятком конфіденційної інформації.

Яка структура Рахункової палати? 

За Законом України “Про Рахункову палату”, вона складається з тринадцяти членів, – Голови, його заступника та інші членів Рахункової палати. Зараз, крім заступника та водночас тимчасово виконуючого повноважень Голови, там працюють секретар та сім членів. Оскільки останній склад РП був призначений 2018 року, то у 2024 році їх потрібно переобрати. 

Головою Рахункової палати може бути громадянин України, який має вищу економічну або юридичну освіту, досвід професійної діяльності в галузі державного управління, державного контролю, економіки, фінансів, права, а також підтвердив свої професійні

знання під час обговорення його кандидатури за спеціальною процедурою, встановленою відповідним комітетом Верховної Ради України згідно з чинним законодавством України. 

Водночас кандидат не цю посаду не може бути народним депутатом України, членом Уряду України, займатися підприємницькою діяльністю, виконувати роботу за сумісництвом (крім викладацької, наукової та іншої творчої діяльності, здійснюваної у позаробочий час).

Наразі тимчасово виконує повноваження Голови Рахункової палати Андрій Майснер, призначений після звільнення діючого на той час Валерія Пацкана. 

Членом Рахункової палати може бути громадянин України, не молодший тридцяти років, який володіє державною мовою та однією з офіційних мов Ради Європи, має вищу освіту не нижче ступеня магістра, загальний стаж роботи не менше семи років, стаж роботи у сфері державного контролю (аудиту), економіки, фінансів або права не менше п’яти років та бездоганну ділову репутацію. Одна і та сама особа не може обіймати таку посаду понад два строки.

Не може бути призначений на посаду члена Рахункової палати кандидат:

1) який досяг шістдесятип’ятирічного віку;

2) який за рішенням суду визнаний недієздатним або дієздатність якого обмежена;

3) який за станом здоров’я не може виконувати повноваження члена Рахункової палати;

4) який має не зняту чи не погашену в установленому законом порядку судимість;

5) на якого протягом останнього року було накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією;

6) який має громадянство чи підданство іншої держави;

7) який не пройшов перевірку, передбачену законами України “Про очищення влади” та “Про запобігання корупції”;

8) який не подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України “Про запобігання корупції”, за рік, що передує року призначення на відповідну посаду.

Заступник Голови Рахункової палати обирається із складу членів Рахункової палати. Обрання та звільнення від виконання обов’язків заступника Голови Рахункової палати здійснюється на засіданні РП шляхом відкритого голосування за поданням Голови. 

Голова або інший член Рахункової палати до закінчення строку його повноважень звільняється з посади Верховною Радою України у разі:

1) подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням;

2) призначення чи обрання на іншу посаду за його згодою;

3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я протягом чотирьох місяців підряд;

4) досягнення шістдесяти п’яти років;

5) припинення громадянства України, наявності (набуття) громадянства іншої держави або виїзду на постійне місце проживання за межі України;

6) невідповідності обмеженням щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, визначеними Законом України “Про запобігання корупції”, що встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;

7) набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією;

8) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно нього;

9) набрання законної сили рішенням суду про визнання його активів чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

10) порушення вимог Закону України “Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)” у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти.

Висновки

Рахункова палата контролює надходження та використання коштів державного бюджету. Основна її мета полягає у забезпеченні справедливого та ефективного використання цих коштів. 

Функції Рахункової палати включають, зокрема, перевірку фінансової звітності, виявлення зловживань та махінацій, а також контроль за виконанням стандартів та норм. Для цього Рахункова палата здійснює аудит, аналізує фінансові документи та проводить перевірки. 

Склад Рахункової палати включає Голову, секретаря, заступника та інших членів, яких призначає Верховна Рада України. Також у країні розміщені 8 територіальних управлінь, що дозволяє ефективно виконувати свої функції та забезпечувати контроль за фінансами держави на різних рівнях. 

Загалом, Рахункова палата відіграє важливу роль у фінансовому контролі та забезпечує справедливе та ефективне використання коштів держави. Її робота спрямована на забезпечення прозорості, відповідальності та довіри в системі фінансового управління, тож має велике значення для забезпечення дисципліни бюджету та виявлення корупції.

Публікація підготовлена  ГО “Інститут аналітики та адвокації” в рамках проєкту ПРООН “Підтримка громадянського суспільства та молоді” за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. 

Думки, висновки чи рекомендації належать авторам чи упорядникам видання та не обов’язково відображають погляди Міністерства закордонних справ Данії, Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй чи інших агентств ООН.

Поділитись публікацією

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Відео дня

Популярне

СТРІЧКА НОВИН