Згідно з дослідженням «Українські медіа, ставлення та довіра у 2022 р.», 83% українців знають про існування дезінформації, 75% з яких запевняють, що вміють розрізнити правдиві й неправдиві новини. Але, попри такі оптимістичні показники, нині, як ніколи, важливо привчати до медіаграмотності. Адже в умовах війни ворог активно нападає і на інформаційному фронті. Про те, які наративи роспропаганда поширює в Херсонській області, розповіли експерти під час онлайн-тренінгу для медійників, ГО й активної молоді, що організували Представництво ЄС в Україні та ГО «Інтерньюз-Україна».
7 «СЕКРЕТІВ ЕФЕКТИВНОСТІ» РОСІЙСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ.
за спостереженнями аналітикині ГО «Інтерньюз-Україна» Альони Гришко.
- Віддзеркалення: росія звинувачує інших в тому, що робить чи погрожує зробити сама, щоби перекинути відповідальність за скоєні злочини.
Яскраві приклади — «документальні» фільми про життя в «Л/ДНР» і меседжі про використання Україною «брудної бомби». У контексті Херсонської області методом віддзеркалення є всі наративи росії, що звинувачують українську армію у воєнних злочинах, які скоїли самі російські військові під час окупації: знущання, ґвалтування, допити й розстріли.
Після деокупації на звільненій частині Херсонщини були зафіксовані катівні та місця несвободи. Росія відразу почала перекидати відповідальність за власні дії — поширювала фейки, що це українські військові знущалися з місцевих.
Ще один приклад застосування «віддзеркалення» — проблеми зі зв’язком та інтернетом на окупованих територіях. Під час окупації росіяни відключили від електропостачання обладнання операторів у регіоні та поширювали фейки, що це українська влада розпорядилася відключити зв’язок. Натомість українські чиновники й мобільні оператори спростували цю інформацію.
- Заперечення існування України: спекулювання на історичних фактах і «доказах», що Україна була штучно створена чи завдячує своєю появою росії. Цей метод орієнтований здебільшого на російську аудиторію.
Під час наступу та окупації Херсонщини пропаганда рф вдавалася до історичних маніпуляцій, зокрема про цивілізаційну роль імператриці Катерини II та князя Потьомкіна для Півдня України.
- Сакралізація війни: просування ідеї, що «СВО має священну місію» повернути землі, які втратила росія.
- Дегуманізація/демонізація: використання слів і фраз, які принижують та/чи демонізують жертв РФ.
- Фейк-експерти: посилання на так званих «експертів» або «авторитетні» інституції, щоб створити ілюзію правдивості.
Росія систематично поширює фейки про те, що голодомор був наслідком «перегинів на місцях» або ж наслідком посухи, а не цілеспрямованою політикою. А також стверджує, що Україна використовує цю тему, щоб звинувачувати її.
- Конспірологічні теорії: теорії змови проти рф, її наративи, що «Україна (та інші держави) — це «антиросійський» проєкт. Схожий наратив застосовувався щодо Грузії у 2008-му.
- Переписані російські факти: створення вигідного «історичного факту фейку» на основі історичного факту. Серед найпоширеніших — про єдність українців і росіян, «Московська держава – єдина правонаступниця Русі», «Крим — споконвічно російська земля».
Особливість російської пропаганди в тому, що вона постійно пристосовується до змін в інфопросторі. Російські фейки не з’явилися у лютому 2022-го чи у 2014 році — вони були й раніше. Тому наративи Кремля потрібно розглядати в контексті.
КЛЮЧОВІ НАРАТИВИ РОСІЙСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ НА ХЕРСОНЩИНІ У 2022-2023 РР.
за спостереженнями журналіста Центру журналістських розслідувань Петра Коберника
АРГУМЕНТАЦІЯ НАСТУПУ НА ХЕРСОНЩИНІ
Після окупації частини Херсонщини росіяни виправдовували свою агресію через ці фейкові меседжі:
- Наступ на Херсонщину — превентивний удар; якби росія не вдарила по Херсонщині, Україна пішла б на Крим. У російських телеграм-каналах та медіа публікувалися різні «докази», наприклад «українські карти» з планом наступу на Крим і медалі за «взяття Криму».
- Російські військові розмінували адмінмежу між Кримом і Херсонщиною на прохання аграріїв. Ще один меседж: замінування території між Херсонщиною та Кримом – це ознака того, що Україна готувала наступ на Крим. Темі розмінюванню в області на початку вторгнення було присвячено декілька великих телесюжетів і статей у ключових інформагенціях рф.
- Херсонщина та Південь України — «ісконно руські» землі та інші імперські наративи, пов’язані з викривленням історичних фактів. Ці фейки здебільшого орієнтовані на необізнаних росіян, які вірять, що Херсон — це російське місто, де чекають на визволення. Ці фейки популярні серед росіян: так вони підтверджують імперський статус росії як «великої держави», що відновлює та повертає свої території.
ПЕРІОД ОКУПАЦІЇ ХЕРСОНЩИНИ
До кінця березня 2022-го рф сформувала колаборантські представницькі органи. Відтоді створенням та просуванням російських наративів займалася місцева колаборантська верхівка.
Тоді в Херсоні розпочався великий рух спротиву окупації рф. Десятки тисяч херсонців на мітингах виражали свою непокору окупантам і показували, що Херсон — це українське місто. Щоб пояснити патріотичні настрої херсонців, російські медіа та телеграм-канали поширювали такі наративи:
- Херсонці насправді чекали росіян і на мітинги не виходили. Мітингарі — це завезені провокатори із Заходу. Також був наратив, що херсонцям платять, аби вони виходили на мітинги.
- Більшість мітингарів — не просто радикали, а представники українських спецслужб.
На території Херсонщини мітинги проходили не лише в Херсоні, а в понад 60 населених пунктах. Росія розуміла, що вони загрожують її пануванню в регіоні й рано чи пізно можуть стати причиною повстання. Окрім застосування сили, окупанти почали поширювати фейки, аби виправдати застосування сили:
- Мітингарі озброєні та небезпечні, вони першими почали стріляти та чинити загрозу окупантській владі, мали зброю, коктейлі Молотова та інше.
- Російські ресурси поширювали наративи про те, що «на антиросійські мітинги виходить дедалі менше людей». І це пояснюється тим, що нібито «херсонці змирилися з переходом території під контроль росії та підлаштовуються під нову реальність». Звісно, це неправда: зменшення кількості мітингів було зумовлене тим, що частина українців виїхало з Херсону, військові рф залякували та переслідували людей із проукраїнськими позиціями. Вони погрожували фізичними розправами за участь у мітингах, обстрілювали мирні демонстрації в окупованих містах і викрадали учасників проукраїнських мітингів.
Коли окупанти зрозуміли, що їх не чекали на Херсонщині, вони почали створювати гарну картинку «всенародного щастя» для своїх громадян. В окупованих населених пунктах тривала агітація за «русский мир», підготовка до псевдореферендумів і поширення фейків, що херсонці радіють «звільненню від нацистів» і хочуть стати частиною російської імперії. Окупантська влада використовувала знакові події, як-от 9 травня, щоб організувати великі проросійські мітинги та Z-концерти з приводу різних російських свят.
Водночас поширювався наратив, що традицію святкування 9 травня на Херсонщині відновили лише з приходом росіян. А раніше людям забороняли святкувати «радянські свята».
Пропаганда створювала картинку повернення мирного життя після «звільнення» – нібито відновлюється промисловість і сільське господарство, транспортне сполучення з Кримом, відкриваються школи. Водночас навчання проходить за російською шкільною програмою.
«80% херсонців хочуть жити в росії та підтримують путіна», — розповідала роспропаганда перед так званим «референдумом». А також поширювала фейки, що ситуація на фронті стабільна, український контрнаступ неможливий, а росія в Херсоні назавжди.
ПЕРІОД ПІСЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ ХЕРСОНЩИНИ
Російські медіа регулярно поширюють наративи, що після деокупації Херсон опинився на межі гуманітарної кризи, на вулицях купи сміття, бігають щури, немає питної води, а під час окупації жилося краще. Насправді проблему зі сміттям спричинили військові рф: відступаючи, вони вкрали більшість техніки, яка вивозила сміття з міста.
Російські медіа не оминули увагою тему «гуманітарної допомоги». Вони поставляли її під час окупації, а опісля, коли місцеві почали отримувати допомогу від України та інших країн Європи, російські медіа почали писати, що їхня допомога була кращою і херсонці й досі використовують гуманітарну допомогу, яку отримали під час окупації.
Телеграм-канали та російські медіа також поширюють наративи нібито росіяни обов’язково повернуться, місцеві вже втомилися від України й взагалі, життя під окупацією було кращим, ніж зараз — під постійними обстрілами [ЗСУ]. Деякі телеграм-канали оспівують життя на окупованих територіях, розповідають про відродження сільського господарства, якісну медицину, культурне життя – і так поширюють меседж, що до такого життя мають прагнути всі жителі Херсонщини.
Також поширюють наратив, що українські військові розпочали репресії проти російськомовного населення Херсону — нібито СБУ розстрілюють мирних жителів за те, що вони спілкуються російською чи працювали під час окупації міста.
Ще один наратив — «жорстка мобілізація в Херсоні, яку проводить Україна». Пропагандистські телеграм-канали пишуть, нібито в місті не залишилося жодного чоловіка — всіх відправляють воювати. Місто обстрілюють самі херсонці й/чи українські військові з «мобільних мінометних груп», які не живуть у Херсоні, а приїжджають із Миколаєва й обстрілюють місто. Колаборант Володимир Сальдо якраз поширює наратив, що українські військові обстрілюють Херсон, а росіяни не мають жодного відношення до цього.
