Захисники 126 окремої бригади територіальної оборони м.Одеса, окрім захисту узбережжя, цілодобово працюють й над тим, щоб убезпечити вже звільнені території, адже торішня навала ворога на Миколаївську та Херсонську область ще досі дається взнаки.
— Навіть ось цей, невеличкий, населений пункт, окрім того, що зруйнований вщент, досі нашпигований вибуховими предметами, — поділився сапер бригади на псевдо «Козак». — Повільно та виважено ми перевіряємо ледь не кожен сантиметр дороги та будівель, бо тікаючи, окупанти «засівали» все, що бачили.
Саперам нерідко доводиться знаходити багато піхотних мін, зокрема і заборонених міжнародними конвенціями, таких, як ПФМ-1, ПФМ-2, ПФМ-3. росіяни встановлювали їх здебільшого на ящиках з боєприпасами на своїх позиціях та машинах під час втечі.
— У середньому 5-6 будинків нашій групі вдається розміновувати за день. Так, цей процес не дуже швидкий і пройде ще немало часу, поки всі території, де ступала нога окупанта, зможуть стати безпечними. Також розмінування ускладнює те, що в землі велика кількість уламків, на які реагує міношукач, але хлопці досвідчені. Працюємо далі, — додав «Козак».
За словами військового з позивним «Часік», вже немало часу пройшло після запеклих боїв за звільнення півдня України, але «насіння смерті» ще досі лежить у землі. Ще багато неперевірених до кінця колишніх позицій ворога, безліч знищеної техніки у полях.— Мій підрозділ займається евакуацією пошкодженої або знищеної техніки. Працюємо разом з саперами, адже як поля, так і сама техніка дуже часто заміновані. Потім техніку доставляємо у спеціальні підрозділи, а там вже знімають деталі, які ще знадобляться, а решту відправляють на переплавлення, — розповів «Часік». — Середній вік у моєму підрозділі 40-45 років, дядьки дорослі, досвідчені і завдання поставленні виконують на відмінно. Всі хочуть якнайшвидше добити цього гада і повернутись додому, обійняти рідних, щоб закінчилось все це, що коїться на нашій землі.
Матеріал: Дмитро Завтонов кореспондент Інформагентство АрміяInform
