Лілія Владиченко та Руслан Жур’ян восьмий місяць чекають звісток від своїх синів — прикордонників з острова Зміїний. 24 лютого росіяни захопили їх та інших захисників у полон. Відтоді родини не чули та не бачили хлопців, повідомляється на Суспільному.
“У новинах ми почули, що острів захопили й об’явили, що вони всі мертві”
Лілія – мама прикордонника Андрія Владиченка. 22-річного хлопця разом з іншими захисниками острова Зміїний росіяни захопили в полон наприкінці лютого.
“Він мені сказав, що атмосфера на острові напружена, навколо острова стоять російські кораблі. Ми не думали, звичайно, що розпочнеться війна. 23 (лютого — прим. ред.) ми з ним говорили ввечері. Він сказав: “Мама, ми на позиціях”. 24 (лютого— прим. ред.) зранку я йому подзвонила, ми з ним говорили й він сказав: “Все добре, не хвилюйся”. Хоча я вже знала, що в Києві почалися обстріли. — розповіла Суспільному мама полоненого прикордонника зі Зміїного Лілія Владиченко.
Востаннє свого сина вона побачила на російському телеканалі:
“У новинах ми почули, що острів захопили й об’явили, що вони всі мертві. Той вечір був жахливий. Ми не знали, де вони, що з ними. Всі дуже хвилювалися. 26 зранку мені подзвонила знайома і сказала: “Ліля, увімкни, будь ласка, російський канал, я щойно бачила твого Андрія”.
“Не можемо ми добитися, щоб якимось чином хтось проконтролював стан їх там утримання”
Микита Жур’ян також опинився в російському полоні. Хлопець навчався на морській спеціальності, згодом пішов служити до лав прикордонників, там і потрапив на Зміїний.
Батько Микити Руслан Жур’ян розповів, що за час полону не отримав жодної інформації, де саме утримують його сина та чи він живий:
“Було декілька відео невеличких, які росіяни викладали, де вони начебто перебували у казармі і йшли на обід, також коли проходили по коридору, ми побачили свого Микиту. І все, вважайте особисте спілкування у телеграмі останній раз 24 лютого, останнє відео датовано 26 лютого. І з того часу жодних повідомлень немає”.
Після побачених кадрів військових з Азовсталі, яких також утримували в полоні, Руслан хвилюється за фізичний стан свого сина:
“Люди дійсно втратили 50% своєї ваги, розуміємо, що утримання та умови явно нелюдські й жодної реакції не можемо ми добитися, щоб якимось чином хтось проконтролював стан їх там утримання, стан харчування, догляду за здоров’ям”.
28 вересня Микиті Жур’яну виповнився 21 рік. Батько полоненого розповів, що сподівався на повернення сина до дня народження.
“2014 рік, якраз коли у нас почалось все з Кримом, йому було всього 12 років. Фактично, як кажуть, що війна йде 8 років і вона була заморожена потім повномасштабне вторгнення і все вже затягнуло до того, що він, як захисник, потрапив у полон. Якщо дійсно не закінчити цю війну перемогою, то може постати так, що все покоління наших дітей до наймолодшого можуть потрапити під жорна війни, або війна може ціле покоління просто вбити”, — поділився батько військовополоненого Руслан Жур’ян.
