У херсонському виші вшанували пам’ять викладача та видатного вченого-натураліста (фото)

«14 лютого виповнюється 80 років з дня смерті Йосипа Конрадовича Пачоського (08.12.1864 – 14.02.1942) — видатного українсько-польського ботаніка, всесвітньо відомого вченого-природодослідника.

Йосип (Юзеф) Конрадович народився в польській сім’ї у містечку Білогородка Заславського повіту на Волині (тепер – Дубнівський район Рівненської області). Навчався в Рівненському реальному училищі, Уманському училищі землеробства і садівництва.

За дорученням Київського товариства природознавців Й.К. Пачоський проводив дослідження флори і фауни Херсонської, Подільської, Волинської, Полтавської та Астраханської губерній, в Криму та на Дону. Двічі був і на Поліссі.

Восени 1897 року Херсонська земська управа запросила Й.К. Пачоського на посаду губернського ентомолога, в обов’язки якого входило вивчення та дослідження заходів боротьби із комахами-шкідниками для сільського господарства.

На Херсонщині Йосип Пачоський плідно працював 26 років: створив свої найкращі праці, які прославили його ім’я; досліджував природу Херсонської губернії; заснував Херсонський краєзнавчий музей; сподвижник Ф.Е. Фальц-Фейна та перший дослідник заповідника “Асканія-Нова”, Олешківських пісків, Нижньодніпровських плавнів.

З 1919 по 1922 рр. Й.К. Пачоський працював за сумісництвом професором на кафедрі ботаніки Юр’ївського вчительського інституту, Херсонського педагогічного інституту, Херсонського інституту народної освіти. Лекції він читав настільки захоплююче і цікаво, що його приходили слухати не лише студенти, а й викладачі інституту і взагалі всі, хто цікавився проблемами ботаніки.

Коло наукових інтересів і досліджень Й.К. Пачоського досить широке і різнобічне: флористика, систематика, ботанічна географія, фітоценологія, екологія, ентомологія, орнітологія, охорона природи. Йосип Конрадович — автор більш ніж 400 робіт з питань ботаніки, ентомології, зоології, лісівництва, садівництва та охорони природи. Учений дослідив 230 видів птахів, описав 23 нових видів рослин, на його ім’я названо 10 видів вищих рослин, з яких волошка Пачоського та зіновать Пачоського занесені до Червоної книги України.

Окрім цього, Й.К. Пачоський є одним із фундаторів нового напрямку ботанічної науки — фітоценології — науки про рослинні співтовариства. Вагомим є внесок дослідника у вивчення флори Херсонської губернії, українських степів, Біловезької пущі, рослинності балканських країн та багатьох інших регіонів. Досить важливими є роботи вченого, присвячені вивченню бур’янів та боротьбі зі шкідниками сільськогосподарських культур.

Заслуга Йосипа Пачоського — організація Природничо-історичного музею Херсонського земства (тепер Херсонський обласний краєзнавчий музей), в якому і сьогодні зберігаються флористичні, ентомологічні та орнітологічні колекції, зібрані його засновником. Найбільш цінною частиною музею є колекція птахів південної України, його великий гербарій та наукові праці.

У Херсонському державному університеті шанують ім’я колишнього викладача, вченого-натураліста Й.К. Пачоського. Починаючи з 1989 року кожні 5 років проводяться ботанічні читання його пам’яті, екскурсії, виставки, круглі столи в музеї історії ХДУ.

У 2004 році найкращій науковій лабораторії ХДУ – “Біорізноманіття та екологічного моніторингу”, яка була створена в листопаді 1998 року на кафедрі ботаніки, було присвоєно ім’я Йосипа Конрадовича Пачоського (завідувач лабораторії професор О.Є. Ходосовцев).

Випускниця ХДУ Олена Безлуцька у 2009 році захистила кандидатську дисертацію та видала монографію “Діяльність Й.К. Пачоського в контексті розвитку біологічної науки (остання чверть ХІХ — перша половина ХХ ст.)”, присвячену комплексному дослідженню життя і наукової діяльності  Й.К.Пачоського.

У місті Херсоні в 2016 році провулок Спартаковський був перейменований на провулок Йосипа Пачоського.

Погляди та ідеї Й.К. Пачоського не втратили свого значення і в наш час. Вони слугують плідним джерелом для подальшого розвитку біологічної науки.

Шануємо! Пам’ятаємо!», – повідомляє інформаційне видання «Український Південь» з посиланням на Фейсбук-сторінку музейно-архівного центру Херсонського державного університету.