Про це повідомляє інформаційне видання «Український Південь» з посиланням на Фейсбук-сторінку радника голови обласної ради Садіяра Мамедова. В повідомленні йдеться про наступне:
«Сьогодні в стінах Херсонської обласної ради під головуванням Олександра Самойленка пройшло засідання круглого столу з представниками національних меншин. Дякую Олександру Степановичу за реакцію на конкретні запитання від представників меншин. Думаю, що такі зустрічі ми будемо проводити і надалі, і обговорювати будемо не тільки проблеми, але і результати їх вирішення.
До мене, як радника голови обласної ради з питань національних меншин, звертаються жителі області з наболілими для них питаннями. Аби ці питання ми могли вирішувати, звичайно, нам необхідна підтримка влади. Влада до нас відкрита – і наше зібрання тому приклад. Але щоб отримати результати, ми маємо сконсолідувати наші зусилля, аби скомпонувати Програму і запустити її у життя.
Я провів невеличке дослідження, і з офіційної інформації стало відомо, що на сьогодні кожний четвертий громадянин України є представником певної некорінної національності, а сама країна – одна з найбільших багатонаціональних держав в Європі.
Особливістю національного складу населення Херсонської області є її багатоманітність.
Свідченням цього є те, що на її території проживають представники більше 115 національностей, загальна чисельність яких сягає більше 200 тисяч, або біля 20 відсотків загальної чисельності населення області!
Крім того, в області сформувалися місця, де мешкають етнічні кримські татари – в Генічеському районі та турки-ахиски (турки-месхетинці) в Білозерському, Чаплинському та Каланчацькому районах, корейці в Скадовському районі. На Херсонщині діють 57 громадських об’єднань національно-культурних спільнот, утворена обласна рада з питань національностей та корінних народів у складі представників 14 громадських об’єднань відповідного напрямку.
У більшості вказаних товариств є величезний потенціал для відродження мови, традицій, збереження самобутньої культури.
Наше завдання – дійти до кожного товариства, показати жителям області цю багатогранну культуру. Можливо чимось допомогти, вирішити нагальні питання!
На сьогодні мені відомо, що більшість із національних меншин потребують підтримки у забезпеченні підручниками, довідковій та художній літературі національними мовами. Потребує розширення база закладів освіти за рахунок діяльності недільних національних шкіл. Повільно вирішується проблема забезпечення національно-культурних товариств приміщеннями.
Реалізація Програми стане практичним інструментом реалізації державної етнонаціональної політики на Херсонщині, вона сприятиме забезпеченню прав національних меншин, збереженню міжетнічної толерантності в регіоні.
Основне питання: що від нас необхідно, щоб запрацювала ця програма.
Сьогодні ж я дізнався від Ібрагіма Сулейманова, голови Херсонського міського Меджлісу, що, наприклад, діти хочуть навчатися кримського-татарським танцям, а приміщення немає. Мало того, немає поки що можливості проводити заняття й для вивчення мови.
Від Наталі Бімбірайте, голови Громади литовців Херсонщини, дізнався, що потребує підтримки археологічна експедиція, що вже віднайшла унікальні артефакти на території сучасної Тягинки, а колись кордоні Великого князівства Литовського.
Обговорили питання й німецького Центру в Херсоні. Долучилися до спілкування представники інших національних меншин з пропозиціями тісного партнерства на території Херсонщини.
На контролі маємо всі пропозиції, поки Програму не прийнято, намагатимемося проблеми вирішувати локально.
Запрошую всіх бажаючих приєднуватися до нас! Бо разом набагато легше йти до вирішення будь-якого питання. Працюємо! Результатами поділимось».
