Вираз «домашнє насильство» в кожної людини викликає свої асоціації: чоловік знущається з дружини та дітей, дорослі діти ображають своїх батьків, дружина глумиться над чоловіком, тощо. Про масштаби цієї проблеми говорити складно, оскільки більшість жертв домашнього насильства терплять знущання, тільки щоб «не виносити сміття з хати», та не чути осуджень, що «самі винні». Але очевидно, що проблема є, і щоб її подолати, про неї потрібно говорити.
У підрозділах пробації Херсонської області по обліку пройшло 181 особа за вчинення правопорушень, пов’язаних з домашнім насильством. Із них 57 – за умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства (ст. 126-1 Кримінального кодексу України) та 66 – за вчинення адміністративного правопорушення (ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення) та 58 за насильницькі злочини, пов’язані з домашнім насильством. І це лише маленька вершина великого айсбергу, адже більшість кривдників не несе відповідальності за свої вчинки.
Найбільше «домашніх тиранів» проживає та відбувають свої покарання/стягання на території колишніх Скадовського, Великоолександрівського, Новотроїцького районів. А ось у Херсоні притягнення до відповідальності кривдників зустрічається вкрай рідко, наразі жодного рішення суду на виконанні підрозділів пробації міста немає.
Жертви іноді готові терпіти впродовж усього життя, аби уникнути ще більшого страждання: осуду й ганьби. Але часом терпець вривається, і, незважаючи ні на що, люди все ж таки наважуються звернутися за допомогою.
Коли один син тиран, а іншому байдуже
На суді Ольга (імена змінені) просила не сильно карати її сина, адже він визнав свою провину, а вона його вже пробачила. Жінка каже, що це не син вчиняє над нею насилля, а наркотичні речовини та горілка.
Ольга, сама виховувала двох синів, завжди намагалась оберігати їх, дати все найкраще, щоб не гірше, як в інших сім’ях. Важко працювала, часу на спілкування з дітьми було обмаль, але на думку матері, в них було все для нормального життя та навчання. Хлопці дорослішали, навчались в училищі, стипендії на їх потреби не вистачало. Менший син пішов працювати, а старший Олег щоразу просив у матері грошей. Жінка жаліла його та завжди задовольняла потреби сина. Олег зрозумів, що працювати не обов’язково, гроші можна брати у матері. Почав випивати, спробував наркотики та згодом почав вимагати та викрадати у матері її заощадження.
Менший син ображався на Ольгу, дорікав їй, що вона допомагає лише брату та йде у нього на поводу, тому звів до мінімуму спілкування з матір’ю. Не зважаючи на це, усі проживали в одній квартирі.
Погрози, сварки, штовханина між матір’ю та старшим сином щораз частішали та носили загрозливий характер для Ольги. Молодший син не звертав на це уваги. Терпець у жінки увірвався, коли Олег накинувся на неї, повалив на підлогу, забрав телефон та усі гроші. Ольга викликала поліцію та подала до суду. Це був перший раз, коли кривдник за рішенням суду перебував на пробації. Тоді Олег відпрацював виправні роботи, навіть влаштувався на роботу. Згодом, чоловік покинув роботу і скандали в родині почалися знову.
І хоча Ольга знайшла сили знову звернулась за допомогою до поліції, однак, коли справа дійшла до суду, знову просила суворо не карати сина, на її думку він зробив відповідні висновки та обіцяв, що подібне не повториться… Пані Ольгу можливо зрозуміти, адже мати завжди боїться почути від оточення: «Сама винна, сама так дитину виховала».
До Олега вже не вперше застосовують заходи примусу. На цей раз 36-річний чоловік відбуває покарання у вигляді 30 годин громадських робіт за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Незважаючи на визнання провини, стягнення у виді громадських робіт порушник не відбуває, у зв’язку із чим до суду направлено подання про заміну невідбутої частини адміністративного стягнення на штраф. Мати, не зважаючи на постійні сварки та погрози з боку сина, підтримує його, розповіла, що нещодавно він лікувався у нарколога, тому поведінка Олега зміниться у кращий бік. Сподіваємось, це початок його свідомого, нормального життя без правопорушень.
Філія ДУ «Центр пробації» в Херсонській області
Схожі публікації:
- Триста двадцять дітей народилися у Херсоні за час окупації міста
- Мобільні клініки “Лікарів без кордонів” працюють на Херсонщині
- У Бериславському районі продовжують фіксувати злочини військових країни-агресора
- До звільнених населених пунктів Херсонщини поступово повертаються мешканці
- Постраждалі від обстрілів будинки у Станіславській громаді поступово відновлюють