Виборчий округ 184: як переміг Козир, чому вже вдруге відмовляється від нардепства Колихаєв і в яких населених пунктах безперечно переміг Йосипенко.
Вибори в 184 виборчому окрузі були стрімкими, на крісло нардепа спочатку претендувало 19 осіб, але поступово відбувалося їх зняття та реєстрація двійників і навіть трійників. Виборці 184 округу стали в епіцентрі політичних баталій, хоча в більшості їм байдуже, хто у них народний депутат.
Експерт Херсонської обласної організації Комітету виборців України Володимир Молчанов розповів:
«Більшість виборців про них якщо і чули, то не надають їм великого значення. Тим більше, що попередній досвід наявності депутата-мажоритарника показав, що він нічого не вирішує. Досить слабкий був такий самий досвід вирішення проблем взагалі в попередньому скликанні. В цьому скликанні, як відомо, депутатом певний час пробув Ігор Колихаєв від власної партії «Нам тут жити», який не вписався в конфігурацію більшості. А та монобільшість, яка зараз є, точно не сприймає чужинців, тобто з усіх видів меншостей їх законотворчість, запити і таке інше. Власне, і своїх вона теж не сприймає, бо для них єдиним авторитетом є Офіс Президента, навіть не Кабінет Міністрів. Тільки звідти з законодавчої ініціативи мають шанси проходити будь-які звіти».
Відразу з початку кампанії визначилися лідери політичної гонки. Володимир Молчанов зазначив:
«Представник тієї самої партії «Нам тут жити» Геннадій Лагута, представник партії «Слуга народу» Сергій Козир і представник партії «Європейська Солідарність» Ігор Йосипенко — це така трійка, яка більш-менш активно працює. Туди можна ще додати Катерину Одарченко».
А в цей час в окружній виборчій комісії відбувалися резонансні заміщення її членів людьми з інших регіонів, юридично підкованих. Тобто йшла боротьба за її контроль. Голова окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу №184 Інна Поляренко прокоментувала за тиждень до дня виборів :
«Там були подані люди, які взагалі не є мешканцями навіть Херсонської області й тому вони не змогли приступити до роботи. Проблема з формуванням дільничних виборчих комісій, на жаль, була дуже великою, оскільки передбачено на мінімальний склад дільничних виборчих комісій на великих дільницях 14 осіб. До нас зайшло всього 10 подань. Тому інші члени дільничних виборчих комісій доукомплектовувалися за поданням голови, тобто за моїм. Люди, звичайно, включились в роботу. Але, на жаль, члени дільничних виборчих комісій від суб’єктів подання всеукраїнського об’єднання «Батьківщина», «Слуга народу» —фракції, яка зареєстрована у Верховній Раді України від кандидата у народні депутати Сергія Козиря, до цього часу майже ніде не приступили до своєї роботи».
У кожної політичної сили була своя модель підтримки і поведінки. Володимир Молчанов прокоментував так про підтримку кандидатів:
«Партія «Нам тут жити» працює системно, а партія «Європейська Солідарність» на рівні центрального керівництва, скажімо так, байдуже ставиться до цієї ситуації. Тобто лише місцева організація допомагає Ігорю Йосипенко. А «Батьківщині» взагалі нецікава, судячи з усього, перемога Катерини Одарченко».
Але ці вибори були особливо цікаві політичній партії «Слуга народу», які вкинули неочікуваний козир, запропонувавши голові партії «Нам тут жити» погодитись з кандидатурою Геннадія Лагути на посаду голови Херсонської обласної державної адміністрації. Його представляв особисто заступник голови Офісу Президента України Кирило Тимошенко:
«Ми дякуємо панові Козирю за те, що дійсно область за нашими підрахунками піднялася. Багато в чому область була навіть першою в Україні, якщо ми говоримо про «Велике будівництво», це і приймальні відділення — Херсонщина першою здала усі приймальні відділення області. Я думаю, що і зараз, коли у нас триває пандемія ковіду, це одне із найголовніших питань».
У палкій доповіді Геннадій Лагута сказав наступне:
«Як новий очільник області, я буду працювати для людей, я іду працювати для людей і зроблю все, щоб наша область була комфортною для життя людей і наших дітей».
А ось Сергій Козир зробив скромну заяву: «Продовжу працювати на благо Херсонщини задля херсонців. Я впевнений, що саме зміна і, в тому числі, прийняття нових законів дозволить зараз нам з Геннадієм Миколаєвичем рухатися вперед, а ми з ним працюємо вже не перший рік, тому що ми були в тісному контакті по реалізації всіх тих об’єктів, в тому числі і «Великого будівництва». Це заслуга всіх нас, тому що всі ми з вами сплачуємо податки і саме ми зараз будуємо і бачимо, що країна будується і впевнений, що ми продовжимо, тому що незалежно від партійної належності, всі ідуть за розвиток. Я впевнений, що в подальшому ми обов’язково будемо рухатися і працювати на добробут Херсонщини».
Щодо Давида Арахамії, керівника фракції політичної партії «Слуга народу» у Верховній Раді України, то він вже відчував, що такий обмін зміцнить монокоаліцію:
«У них єдиний погляд щодо того, як розвивати регіон. Є кластерна стратегія регіонів. Повне розуміння і по «Великому будівництву». Є вже приклад однопартійця Геннадія Лагути Ігоря Колихаєва, який повернувся з парламенту, щоб працювати на благо Херсонщини. Тому ми і казали, що тут повна партійна рольова модель і навіщо Геннадію Лагуті взагалі йти в парламент, якщо можна працювати на благо області. Якщо з паном Козирем набагато тісніші стосунки, ніж між мною і паном Козирем, а я його майбутній очільник фракції. Тоді він точно буде за Херсонщину адвокувати».
І вже наступного дня Геннадій Лагута разом з Сергієм Козирем почали спільні зустрічі з виборцями . Додавало впевненості у перемозі Козиря ще й наступне, про що розповів Володимир Молчанов:
«Почав він з низького старту. Не мав тої популярності, яку мав Ігор Колихаєв. Але він наздоганяє все завдяки адміністративному ресурсу. Міське самоврядування отримало певну залежність від облдержадміністрації, яка зараз напряму пов’язує їх Нафтогазом».
На цих проміжних виборах перед кожним з кандидатів стояло головне завдання. Володимир Молчанов його озвучив так:
«При низькій явці не так важливо попрацювати з виборцями, як важливо саме забезпечити і мобілізувати свій термоядерний електорат. Він є у «Слуги народу», у партії «Нам тут жити» (багато вдячних за парк у Бериславі), у «Європейської Солідарності» (багато патріотично налаштованих сіл). Тобто важлива – мобілізація. Більш того, всі три провідних кандидати провели дуже суттєву роботу з місцевими елітами. У цієї еліти досить споживацьке ставлення до кандидатів і це справедливо, тому що власне у них немає очікування користі від цих майбутніх депутатів. Вони це теж розуміють або свідомо, або підсвідомо. Єдина користь від цих кандидатів — отримати щось зараз. Про всіх трьох кандидатів можна сказати, що вони їздять і обіцяють, але це робиться на рівні управлінських еліт, а також близьких до цих управлінських еліт кіл, передусім це місцева інтелігенція: учителі, лікарі тощо».
День виборів показав лідерів гонки — Сергія Козиря та Ігоря Йосипенка. Останній вів свою кампанію чесно з патріотичними гаслом «Українці переможуть». Тож не випадково беззаперечну перемогу він здобув у селах з патріотично налаштованими жителями. Але попри те що, Геннадій Лагута, обравши посаду губернатора, зняв свою кандидатуру, в бюлетені через законодавчі обмеження не було поставлено «вибув». Тому були навіть такі дільниці, де за нього було стовідсоткове голосування. Але в кінці він отримав почесне 4 місце.
Вибори завершилися. Переможець однозначно Сергій Козир. Здивували рейтинги партії «Європейська Солідарність», яка суттєво підняла у рейтингу довіри та нової політиної сили «Національна платформа», де кандидаткою була Катерина Одарченко, яка посіла третє місце. Кожен з кандидатів подякував виборцям за довіру. Але далі буде.
Марина Азізова
