Збирання цінної продовольчої культури першими в державі розпочали механізатори дослідного господарства рису Національної академії аграрних наук. Через складні цьогорічні погодні умови комбайни зайшли у чеки на два тижні пізніше узвичаєних строків.
— Сподіваємося, що затримка на старті не поламає нам чітко спланованих робочих графіків, — говорить директорка відомого у Європі і світі спеціалізованого на культурі рису науково-дослідного господарства, кандидат економічних наук Валентина Уманська. — Техніка «розуміє» людей, вони — свою роль. Збиральну кампанію розпочали з ранньостиглих сортів вітчизняної селекції — Фагота і Преміуму. Про урожайність говорити зарано, скажу лише, що потенціал того ж Фаготу — 9 тонн білого зерна з гектара. Впровадження ранньостиглих сортів (у господарстві ними засіяний кожен десятий гектар чеків) дозволяє нам уникати жнивних авралів, особливо тоді, коли у хід збиральної вклинюються осінні дощі. Крім того, ці площі — добрі попередники під озиму пшеницю.
— А насіння озимини де купуєте — за кордоном?
— Ніде! Вирощуємо його самі і маємо можливість ділитися ним зі всіма бажаючими. Сорти озимих пшениць української селекції, такі, як Ера Одеська, Щедрість, Нота, Конка, Благо чи зимостійкого ячменю Дев’ятий вал свої переваги на наших нивах уже довели.
Не можна не сказати і про одну нелогічну прикрість, до якої, очевидно, без злого умислу причетна Національна академії аграрних наук України. Йдеться про оголошений конкурс на заміщення посади директора підвідомчого ДП «Дослідне господарство Інституту рису НААНУ».
Із джерел, що заслуговують на довіру, у керівники благополучного державного підприємства «сватаються» горезвісні «родаки» впливових чиновників. Досі претенденти на «рисове» крісло поки що в аграрній сфері Херсонщини нічим особливим себе не проявили, тим паче у такій складній галузі, як рисівництво.
Робітники державного підприємства зауважують, що навіть коней на переправі не міняють, а тут — вкрай необхідне для країни виробництво. «Хіба там, у Києві, зацікавлені у тому, щоб у такий відповідальний час заварювати кашу? Чи когось (не в самій академії, а тут, на Херсонщині) більше не рисівництво, як таке, цікавить, а майбутнє розпаювання приморської землі?..»
