Зміни клімату включно із глобальним потеплінням, що постійно випробовують нас на міцність, позначилися не тільки на людях, а й на звичних для нас культурних рослинах. І це не могли не помітити фахівці-селекціонери. От і в Південній дослідній станції на Голопристанщині взялися виводити новий сорт кавунів, стійкий до ультрафіолетового опромінення. І то не забаганка – у ньому вже зараз є потреба.
— Спектр сонячного світла нині до половини складає жорстке ультрафіолетове опромінення. Ще кілька років тому воно дорівнювало п’яти одиницям шкали, а зараз від семи до десяти одиниць, і має тенденцію до подальшого зростання – це вже як у пустелі. Причому дуже висока кількість ультрафіолету руйнує хлорофіл у рослинах, пригнічуючи їх розвиток, — пояснює директор Південної дослідної станції, кандидат сільськогосподарських наук Володимир Лимар. – Отже, аграріям необхідний такий сорт кавунів, який мав би більшу стійкість до впливу ультрафіолету, але не втрачав би своїх споживчих якостей. Для експериментів у цьому напрямку ми вже відібрали зразки понад двох десятків сортів. І почали досліджувати, як на них впливають підвищені дози ультрафіолету. Та цей процес досить довгий, і триватиме не менше п’яти років.
У селекціонерів Південної дослідної станції – величезний досвід з розробки нових сортів та високопродуктивних гібридів баштанних культур, максимально адаптованих до тих же кліматичних змін і тривалих посух. Кожні п’ять років науковці з Голопристанщини «видають на-гора» від п’яти до десяти перспективних сортів кавунів, динь, гарбузів, які максимально відповідають запитам власників баштанів. Можна не сумніватися, що із завданням вивести смугастих красенів, котрі й ультрафіолетової «засмаги» не бояться, у них також усе вийде. Це питання тільки грамотної, злагодженої роботи й часу.
Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
Facebook, YouTube, Instagram, Telegram, Twitter
