В Одесі проходить форум щодо розвитку портової галузі в Україні. Своїми пропозиціями стосовно напрямків вдосконалення на Одещині цього бюджетоформуючого виду доходу поділився очільник міста Геннадій Труханов.
Тема форуму та присутність поважних гостей ще раз доводить, що Одеса – важливий український транспортно-логістичний хаб, частиною якого, звісно ж, є порт. Перш за все, я хотів би подякувати за організацію цього заходу, де ми маємо можливість підняти проблемні питання та, сподіваюсь, отримати фідбек.
Тема мого виступу «Місто – порт: екосистема».
Звернуся до історії. З моменту заснування і аж до 1900 року порт підпорядкувався магістрату міста і був основним джерелом доходу Одеси. Завдяки цьому були збудовані майже всі пам’ятки архітектури, якими ми сьогодні пишаємося та намагаємося зберегти для наступних поколінь.
За радянських часів порт був ключовим драйвером з розвитку соціальної інфраструктури міста – активно будувалися житлові будинки, дитячі садки, ясла, школи, лікарні.
У сучасній Україні порт розвивається сам по собі. Місто в рамках власних можливостей намагається самостійно вирішити проблеми, які, у тому числі, виникають через роботу порту.
Останні роки муніципалітет вивчав іноземний досвід інтеграції портів в життя морських міст.
В Одесі ми також намагалися налагодити співпрацю з портом. Навіть підписали у 2018 році спільний меморандум. Але, нажаль, єдиним реалізованим проектом став Літній театр на Морвокзалі.
Одеський порт зі стивідорами є важливим об’єктом для міста. Це 10 тисяч робочих місць та 190 млн. грн. податкових надходжень до міського бюджету.
Але тільки на відновлення дорожнього покриття по шляху руху вантажівок до порту в цьому році місто вже направило майже сто мільйонів гривень. Крім того, для відновлення берегозахисних споруд необхідні мільярди гривень. Яких місто не має.
Ми констатуємо й той факт, що тільки малий бізнес Одеси перераховує до міського бюджету в шість разів більше, ніж порт – 1,3 млрд. грн. І ці одесити хочуть жити в комфортному місті, дихати чистим повітрям, пересуватися хорошими дорогами та мати чисте море для себе і туристів.
Підсумую. Сьогодні досить важко говорити про якусь системність у взаєминах порт – місто. Тим не менш, вплив порту на місто залишається значним, і нам дійсно потрібно вибудовувати екосистему місто-порт.
Сьогодні я пропоную зупинитися на двох ключових підсистемах цієї екосистеми. Перша – це цілий комплекс взаємопов’язаних проблемних об’єктів: Хаджибейська дамба (вона ж Об’їзна дорога), Румунський канал, «поля фільтрації», глибоководний випуск. Та друга – берегозахисні споруди.
☛ Щодо першої підсистеми.
Давайте поміркуємо, куди ми запрошуємо туристів.
Сьогодні місто-курорт Одеса займає друге місце в Україні щодо забрудненості повітря. Як ви вважаєте, в чому причина, якщо виробництво зменшує свої потужності?
Так, це вихлопні гази.
Щорічно в порт заїжджає понад 400 тисяч вантажівок. Одне авто проїжджає вулицями міста щонайменше 20 км. Це спричиняє затори, небезпечні ситуації на дорогах та руйнує дорожнє покриття, яке місто відновлює за власні кошти.
Так ось, щорічно весь цей транспортний потік залишає в повітрі 4,5 тис. тонн забруднюючих викидів.
У 2000-х роках була побудована автомобільна естакада порту. Це був один із найбільших на той час державних інфраструктурних проєктів. Але вона чомусь дійшла тільки до полів фільтрації.
Так, ми прибрали вантажівки з центру міста. Але не прибрали їх з околиць та спальних районів. Вже кілька років мерію «штурмують» мешканці цих вулиць, які скаржаться на руйнацію будинків, пил, шум та навіть були смерті під колесами фур.
Муніципалітет обома руками за будівництво нової дороги, яка з’єднає естакаду з Об’їзною дорогою. Одеська міська рада вже дала згоду на виділення земельної ділянки. Але ми просимо замовника будівництва прискорити оформлення землевпорядної документації та надання інформації щодо строків реалізації проекту будівництва.
Йдемо далі.
В решті-решт дорогу побудуємо, з’єднаємо її сучасною транспортною розв’язкою з Об’їзною дорогою. Але ж вся ця робота зведеться нанівець, якщо прорве аварійну дамбу Хаджибейського лиману.
Буде затоплено територію понад 2300 гектарів, з усіма житловими будинками, залізничною гілкою, та підприємствами, в тому числі, термінали порту та новозбудована дорога в порт. І це вже відбувалося в історії Одеси.
Я особисто звертався з цього приводу до центральних структур влади, у тому числі ,неодноразово до Прем’єр-міністрів. Проводили наради з фахівцями. Остання була цього року. У березні ми з Сергієм Рафаїловичем Гриневецьким виїжджали на місце та зафіксували протікання води в приміщеннях насосних станцій, які вбудовані в тіло дамби.
Наразі ситуація критична. Вкрай необхідно починати роботи з укріплення дамби. Фахівці радять провести це шляхом розширення дамби та відповідної ділянки існуючої Об’їзної дороги до чотирьох смуг. Згодом, коли буде збудована нова дорога, тут будуть рухатися всі вантажівки, які йдуть в порт.
Крім того, для захисту нової споруди нам необхідно вирішити питання з’єднання лиману з морем та вводу в експлуатацію глибоководного випуску стічних вод. Ця труба була побудована за кошти державного бюджету ще у 2012 році і 9 років не працює. По суті, залишилося тільки з’єднати її зі станцією біологічної очистки «Північна» для запобігання забрудненню акваторії моря в Одеській затоці.
Ми розуміємо, що у правоохоронних органів є питання до виконавців робіт, але місту-мільйоннику вкрай потрібна сучасна система водовідведення.
Шановні друзі! Здавалося б, до чого всього тут порт?
За результатами дослідження американської компанії USAID ще в 2011 році поля фільтрації визнані єдино можливою точкою розширення порту.
Це єдина територія міста для розширення та будівництва нових об’єктів. Вільна площа біля 1000 гектарів.
Зі свого боку міська влада ініціювала реалізацію нового проекту зі створення індустріального парку «Зона пріоритетного розвитку у м. Одесі» на полях фільтрації. Нові виробництва, в тому числі, згенерують додатковий вантажопотік у порт.
Цей проект може стати взаємовигідним симбіозом для порту та міської влади.
Але реновація цієї території неможлива без вирішення питання запуску системи водовідведення й реконструкції дамби.
☛ Стосовно другої екосистеми – берегозахисні споруди.
У 1956 році розпочалося будівництво порту в Іллічівську (нині Чорноморську). Саме з цього моменту почалося руйнування узбережжя Одеси. У 1979 році ми вже бачимо напівзруйновану дорогу, а у 2015 – дорога взагалі опинилася під водою.
Як ми бачимо, проведені роботи з днопоглиблення при будівництві Чорноморського порту, ще за радянських часів, суттєво вплинули на руйнування одеського узбережжя – за рахунок зменшення ширини пляжів.
При будівництві порту був порушений природний нанос піску. Чому це стало можливо? Я вважаю, що це все сталося через суттєві прорахунки, неврахування думки науковців при проектуванні та експлуатації об’єктів.
В 1986 році облвиконком прийняв рішення щодо організації підживлення потоків наносу піску в місцях його дефіциту портам Іллічівськ, Южний і Бугаз. Зараз про це рішення мало хто пам’ятає, я вже не кажу про його виконання.
Так ось, у разі, якщо якась споруда заважає природній міграції піску, то потрібно це компенсувати штучним шляхом. Це може бути перекачування піску пульпою або перевезення вантажівками.
Всі ми сприймаємо пляжі як місце відпочинку. Але це дуже важливі інженерні споруди, які захищають Одесу від руйнування та сповзання у море. Ширина пляжів – це розрахункова величина. Тобто, зменшення ширини пляжів призводить до суттєвого зниження їх берегозахисних функції.
Шановний пане Міністре, у Верховну Раду ще у 2003 році надавався проєкт закону про комплексне управління прибережною зоною України.
Аналогічні документи давно прийняті у всіх, крім нашої, морських державах та відомі під загальною назвою Coastal Zone Management Plan.
Наведу приклад наших сусідів – Румунії. Порт Констанци реалізує програму реабілітації та захисту муніципального узбережжя та пляжної лінії міста. Понад 171 млн. євро направлено на захист від шкідливих викидів в акваторію міста, намив піску в пляжній зоні, підтримку біосфери в акваторії та захист рибальства.
Зі свого боку ми плануємо розробку та прийняття міської Концепції реконструкції берегозахисних споруд з благоустроєм набережної. Але без державної підтримки такі масштабні проекти будуть неповноцінними та малоефективними.
Що ми пропонуємо:
❶ Ми звертаємось до вас з проханням – прискорити прийняття дуже важливого для України документу з управління прибережною зоною.
❷ Внести зміни в діюче законодавство, якими спрямувати 50% надходжень від сплати портових зборів до місцевих бюджетів.
Одеська філія АМПУ щорічно отримує близько 600 млн. грн. портових зборів. За нашою пропозицією половина з цієї суми надходитиме навпіл до бюджетів міста Одеси та Одеської області. Як я вже казав, до 1900 року порт перераховував в бюджет Одеси 90% всіх доходів від портових і митних зборів. Ми просимо 50.
Ці кошти будуть цільовими та витрачатимуться на вирішення екологічних потреб в регіоні та оновлення інфраструктури, яка буде служити як порту, так і людям.
❸ Вирішити питання та передбачити у Державному бюджеті кошти для реконструкції Хаджибейської дамби з розширенням Об’їзної дороги до 4-х смуг.
❹ Вирішити питання та передбачити у Державному бюджеті кошти для введення в експлуатацію глибоководного випуску та реконструкції скидного каналу від Хаджибейського лиману до Чорного моря («Румунський канал»).
❺ Забезпечувати узгодження з міською владою будівництво нових інфраструктурних об’єктів в порту.
І остання моя пропозиція: нам необхідна система спільних дій муніципальної влади, Міністерства інфраструктури, Адміністрації морських портів України, Одеського порту, Укравтодору та зацікавлених інвесторів і компаній.
Шановні друзі! Я вважаю, що сьогодні в нас є все, щоб об’єднати зусилля. Є зрозумілі процеси, політична воля, досвідчені фахівці на керівних посадах та велике бажання міста вирішувати проблемні питання.
Тільки об’єднавши зусилля ми зможемо побудуємо європейську портову інфраструктуру і забезпечимо європейські умови життя для наших громадян.
Вдячний за увагу.
