У переддень першого свята весни було б нечесним розповідати про окремо взятого медика-жінку. Оскільки у лікарні Карабелеша, яка носить чоловіче ім’я – жіноче обличчя. Близько 85 відсотків співробітників на підприємстві складають представниці жіночої статі. І кожна з них по своєму прекрасна. Симпатичні, охайні, часто навіть дуже втомлені, але усміхнені. Це не просто набір приємних слів, а правда. Так уже склалося по життю: жінки навчились «тримати удар».
Основний удар у боротьбі з пандемією також взяли на себе жінки, у першу чергу представниці сфери охорони здоров’я. Лікарки, медсестри та санітарки не тільки наражають себе на небезпеку інфікування, а й вимушені поєднувати ризиковану роботу із домашніми обов’язками та турботою про родину. І при такому навантаженні ніхто не відмовився працювати у перепрофільованих під ковідні відділеннях лікарні.
Треба – значить треба! Жінки платять недешево за так звану гендерну політику. Бо, як кажуть: взявся за гуж – не кажи, що не дуж. До того ж у сучасному суспільстві вони мають вибір чим займатися за вподобаннями і можливостями. У жінок спектр вибору ширший – вони більш стресостійкі, вміють співпереживати і пожаліти, можуть організувати себе при будь-яких обставинах.
Однак, повернемося до деталізації мужності, професіоналізму, людяності і чуйності водночас – до медичних працівниць лікарні Карабелеша. Почнемо з голови цього потужного організму – очолює його (і це не дивина) жінка. Крім того, що вона – Заслужений лікар України, є депутатом Херсонської міської ради ХIII скликання, торік нагороджена орденом “Гордість галузі”. Та сама Малицька Алла не любить хизуватися своїми регаліями, пояснюючи це тим, що гідних високих нагород і звань в КНП «ХМКЛ ім. Є.Є. Карабелеша» чимало. Ясна річ, що у даному контексті йдеться і про чоловіків. Але жінок все одно більше.
На початку поточного року отримала звання – Заслужений лікар України медичний директор з амбулаторно-клінічної роботи Демедюк Ольга. Але вона також стримана у коментарях – вважає, що в лікарні Карабелеша працює на стільки потужний колектив, що кожен заслуговує гідного заохочення. Здається скромність це загальна риса всіх разом і зокрема медиків-жінок.
А по боротьбі з пандемією міцним горішком виявилася медичний директор з госпітальної роботи Гостєва Ганна. На її плечі лягла не по-жіночому важка ноша – організація надання допомоги хворим на Ковід-19 у стаціонарних відділеннях лікарні. І, як розумієте, впоралася і то на «відмінно». За що і була заохочена Херсонським міським головою. Бо команда командою, а значення відповідального координатора ніхто не відміняв.
Нагороди невпинно знаходять своїх героїв. Одних ви бачите на фото, імена інших в матеріалі. Але хочеться кожній у святковий весняний день по благородному поцілувати руку, ставши на коліно, і сказати «маю честь подякувати Вам за здоров’я, а то й життя». Милі, шановані, часом суворі, але справедливі, будьте здоровими, бажаними, коханими, впевненими у завтрашньому дні. Такі побажання висловлюють у своїх подяках пацієнти поліклінік і лікарні, і складають неперевершені, бо від душі і щирі характеристики.
Рошак Неллі, учасниця бойових дій. м.Херсон: «Від імені пацієнтів палати №2 щира подяка колективу гастроентерологічного відділення за їх увагу, піклування, доброзичливість. Ми лікувались в умовах ідеальної чистоти, комфорта. Безумовано це заслуга завідувача відділення Афанасьєвої Галини Ігорівни, яка очолює такий дружний, працьовитий, відповідальний колектив. Ми обожнюємо нашого лікаря Ушакову Людмилу Володимирівну, нам з нею спокійно і надійно. Наша процедурна медсестра Криворученко Анастасія – це талант. Вона природний джар знаходити судини там, де їх майже немає».
Родина Махорихіних, м.Херсон: « Висловлюємо слова щирої подяки лікарю терапевту дільничному поліклініки №1 Вербі Тетяні Іванівні за високий рівень професійної компетентності та майстерності, турботливе ставлення до кожного пацієнта і за високий рівень загальної культури. Завжди привітна, готова до контакту у будь-який час (не лише в години прийому). Наш сімейний лікар – добрий ангел-охоронець нашої родини. Її терпіння, спокійний і врівноважений тон при розмові з хворими стали візитівкою Херсонської міської клінічної лікарні ім..Є.Є.Карабелеша».
Мартюшева Тетяна: «Дякую колективу кардіологічного відділення за їх високий професіоналізм, доброту, велику увагу до хворих. Дякую лікареві Букіній Галині Василівні за її високі лікарські якості, увагу, відповідальність за хворого. Також хочу відзначити колектив медсестер, нянечкам – низький уклін за чистоту і порядок, працівникам харчоблоку – за їх кулінарні здібності. І звичайно ж окрема подяка завідувачу цього відділення – Пановій Тетяні Вільгельмівні, яка вправно керує на своєму кораблі».
Биков Олександр, с.Чорнобаївка Білозерського району: «Хочу висловити велику вдячність адміністрації Херсонської міської клінічної лікарні ім..Є.Є.Карабелеша і Господу Богу, що я в тяжку хвилину потрапив саме у гастровідділення – за все життя не зустрічав таких людей. Коли моє життя, як мені здавалося, було на волосинці і вороття немає, ці ангели в білих халатах повернули мене до життя. Спасибі завідувачу відділенням Афанасьєвій Галині Ігорівні, лікареві Ушаковій Людмилі Володимирівні, Байші Ользі Михайлівні, старшій медсестрі Жовківській Олені Янівні, сестрі-господині Мунтян А.Н.,постовим і маніпуляцій ним медсестрам, буфетницям і санітарочкам».
Бабкін Валерій, м.Херсон: «Від палати №1 звертаюсь з великою подякою за прекрасну організацію лікувального процесу, а по суті повернення нас, пацієнтів, до прийнятного здорового стану. Тільки тут, порівнюючи, які ми були кволі, слабкі і пригнічені емоційно, можна зрозуміти на скільки грамотно, вдумливо проведена діагностика, призначене кожному лікування. Це зробилвнаша улюблена пані докторка Фядіна Наталя Володимирівна. Окреме ніжне, лагідне слово усім – від старшої медсестри до процедурних сестер і тих, хто годував нас».
Покрасена Галина: «Виражаю вдячність сестрі медичній процедурного кабінету денного стаціонару поліклініки №2 Тоткало Вікторії Вікторівні за відповідальну працю, добросовісне відношення до пацієнтів».
Повірте, серед подяк чимало й інших жіночих імен. Бо такі вже традиції у нашій лікарні – віддаватися обраній справі до останньої краплинки сердечність, терпіння і співчуття. До того ж, як кажуть, наша нація на генетичному рівні закодована на принципах доброти, щирості, всепрощення, взаємності і любові. А в кожної жінки медика є велике любляче серце, промінчиків якого вистачає на всіх, з ким вона стикається на своєму життєвому шляху. Тож, велике спасибі за служіння людям усім представницям прекрасної статі і – зі святом.
Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
Facebook, YouTube, Instagram, Telegram, Twitter
