Пішов з життя першобудівник Таврійська Михайло Сахно

Життя швидкоплинне. Ще так недавно молоді та здорові першобудівники міста будували в Таврійських степах  Каховську ГЕС, Північно-Кримський канал, залізну дорогу, працювали на підприємствах Таврійська. І так недоречною становиться звістка, коли хтось з них помирає. Вчора стало відомо, що пішов з життя першобудівник Михайло Миколайович Сахно. Всього декілька днів він не дожив до свого 92-го дня народження.

Михайло Миколайович Сахно народився 25 листопада  1928 року в багатодітній родині в с. Наумівка  Чаплинського району Херсонської області. Дитинство випало на важкі роки колективізації та голодні 30-ті роки. Батьки все зробили, щоб всі діти вижили. Та в 1941-му році розпочалась Велика Вітчизняна  війна, батьки пішли на фронт і Михайло та його ровесникам довелось швидко подорослішати, бо треба було  брати відповідальність за  матерів  та менших братиків і сестричок, пережити всі тяготи  окупаційного «нового порядку».

Після звільнення Лівобережжя  України від німецьких загарбників у 1943 році  Михайлу виповнилось 16 років, молодь цього віку набирали на роботи  по відбудові народного господарства на  звільнених від ворога територіях. Михайло поїхав працювати на  цементний завод  в місті Краматорську. Після роботи  вчився у вечірній школі, отримав водійські права, працював водієм. У 1946 році був призваний до лав Радянської  армії. Високий і статний  Михайло потрапив  на службу в  Морфлот. Служив у місті Феодосії.

Після службі в армії молодий моряк вирушив на  масштабне будівництво  Каховської ГЕС та Північно-Кримського каналу, куди за молодіжними путівками з’їжджалась молодь з усього Радянського Союзу. Працював водієм.  Часто навідував батьків з меншими братиками й сестричками, що переїхали до села Хрестівка. Тут він познайомився з молодою вчителькою Чистяковою Любов’ю Леонтіївною, яка після закінчення  Полтавського педагогічного інституту за  розподілом отримала направлення до Хрестівки  викладати в сільській  школі. Молоді люди побралися й переїхали до молодого міста на березі  Дніпра – Нової Каховки, отримали маленьку кімнату в комуналці. У молодої пари в 1954 році народися  первісток – син Віталій.

Місто швидко розбудовувалось, першобудівники  отримували окремі  кватири, а молодь мала можливість брати  план під забудову власного  приватного будинку в селищі Східному.  В 1960 році взяв план і Михайло, власними руками  побудував для своєї родини  гарний затишний  будинок по вулиці Нечуя Левицького.  В новій оселі  у 1964 році народилась донька Людмила.

В 70-х роках Михайло Миколайович  влаштувався на роботу в управління Північно- Кримського каналу, де відпрацював водієм до виходу на пенсію у 1988 році. Він завжди відповідально ставився до виконання своїх професійних обов’язків, був чуйним до своєї родини та  щирим до друзів і товаришів. Був  доброзичливою й відкритою людиною, мав багато друзів, з якими підтримував тісні стосунки.

У Михайла  Миколайовича  росте  внучку, три онуки, один правнук і п’ять правнучок.

Світла пам’ять про Михайла  Миколайовича  Сахно завжди буде жити в його добрих справах, дітях, внуках та правнуках.

Наталя Малинова, директор музею історії міста Таврійськ

сайт міста Таврійськ

Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
Facebook, YouTube, Instagram, Telegram, Twitter



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *