У 17-річної херсонки Марії Ковальової – саркома Юїнга. Це злоякісна пухлина, яка вражає кістки. Аби дівчина не втратила ногу, вона потребує дороговартісної операції та тривалого лікування. На лікарняному ліжку Марія перебуває з жовтня 2019 року.
“Ми звернулися до нашого лікаря і він направив нас на УЗД. Воно показало, що нічого немає і лікарі сказали, що це підліткове – воно мине. За рік і три місяці в Маші опухла нога і ми знову звернулися до лікарів. Ми зробили рентген і нас одразу направили на МРТ. Воно показало остеосаркому або саркому Юїнга”, – розповідає мама Марії Світлана Ковальова.
У Херсоні таке захворювання не лікують. Спочатку родину відправили до Києва, але через ускладнення зі здоров’ям, Марія не змогла поїхати. Пізніше родичі дівчини знайшли медичний центр у Львові, який займається важкими онкологічними захворюваннями у дітей. Родина Ковальових звернулась туди по допомогу.
“У Львові 8 жовтня нам зробили біопсію, 15 жовтня підтвердилася саркома Юїнга і ми почали лікування. Нам назначили 6 доопераційних блоків хімітеорапії, після цього – ще 2 блоки хіміотерапії і 22 сеанси променевої терапії”, – розповідає Світлана Ковальова.
Зараз дівчина збирає кошти на ендопротез, який коштує майже 300 тисяч гривень. У цьому їй допомагає благодійний фонд “Крила надії”. Ця установа опікується онкохворими дітьми, які лікуються у Львові. Його директорка Наталія Ліпська пояснює, чому ендопротез такий дорогий:
“Він є таким, що росте разом з організмом. Тобто дівчинка буде рости, лікарі будуть робити коригування і протез буде видовжуватися. Його виробляють у Німеччині. Це найкращий протез, який може бути”.
Через економічну ситуацію, яка склалась нині в світі, німецька фірма, яка виготовляє ендопротези, вимагає 100-відсоткову передоплату. Після отримання коштів 4 тижні піде на його виготовлення. А операція в Марії запланована за п’ять тижнів, тобто на збір коштів лишилось менше тижня.
“Хочеться, щоб у цієї дитини було майбутнє, щоб вона могла ходити обома ногами. Вона дуже цікава, дуже талановита дівчина”, – говорить Наталія Ліпська.
Марія любить малювати, а в майбутньому мріє присвятити своє життя вебдизайну та створенню сайтів. Проте наразі її головне бажання – якнайшвидше одужати та повернутися додому.
“Я вже звикла до постійних уколів, голок, крапельниць і усього, що може завдати мені шкоди або болю. Але я не можу звикнути до одного – я дуже сумую за своїми близькими, рідними, за коханим, взагалі за домом і рідним містом. Хочеться пошвидше усе це закінчити, пройти останній доопераційний блок хімітеорапії, зробити операцію й повернутися додому. Хочеться якомога швидше стати на свої обидві ноги”, – говорить дівчина.
Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
Facebook, YouTube, Instagram, Telegram, Twitter
Схожі публікації:
- Міська влада поділилася рахунками для допомоги херсонцям
- У Херсоні рибоохоронний патруль допомагає забезпечувати містян рибою
- Особливі діти в Херсоні потребують допомги: їм необхідні продукти харчування та ліки
- 120 херсонців отримали гарячі обіди
- Херсонський фонд допомагає родинам області під час війни