Митний скандал у Миколаєві: що не так з роботою Миколаївського глиноземного заводу

Хочу ще раз акцентувати увагу на тому, що митниця НЕ ЗУПИНЯЄ роботу підприємства. Водночас, наші вимоги дуже прості – МГЗ має подати сировину в режимі імпорту і якомога швидше прийняти рішення щодо належним чином організованої утилізації червоного шламу, або вивезення токсину з митної території України.

Крім того, подача товарів в інший митний режим не відбувається день в день. Відповідно до ст. 161 Митного кодексу підприємство повинно завершити розпочаті операції з переробки протягом 20 днів від дати відкликання дозволу, а товари, поміщені в митний режим переробки повинні бути вивезені за межі митної території України або заявлені в інший митний режим, у строк до 30 днів з дати відкликання дозволу. Якщо завершення розпочатих операцій з переробки протягом 20 днів є неможливим – переробка завершується відповідно до технологічної схеми.

Але, як бачимо керівництво заводу не хоче йти законним шляхом й сплачувати усі необхідні митні збори, залишаючи місце голослівним звинувачення на адресу митниці й мене персонально.

З початку року ми направили на адресу ТОВ “МГЗ” декілька запитів з метою отримання повної інформації про процес переробки, в тому числі підтвердження розрахунків обов’язкового виходу продуктів переробки, вмісту відходів переробки, втрат товарів під час виробництва. Однак, зазначену інформацію підприємство станом на сьогодні так і не надало.

Після виходу мого інтерв’ю ми навіть проводили консультації з представниками заводу, акцентуючи увагу на тому, що у разі виконання вимог митниці, зокрема належної утилізації червоного шламу – робота підприємства буде відновлена у звичному режимі, але й в цьому випадку жодних дій збоку МГЗ не відбулось.

Навпаки МГЗ поширює тезу, що дії митниці створюють соціальну напругу в регіоні й можуть залишити тисячі людей без роботи, а регіон “без підприємства, яке стільки років підтримує область”.

Але хочу ще раз закликати усіх уважно придивитись до цієї ситуації, не дії митниці створюють проблему, а керівництво МГЗ, яке нібито підтримує область та людей, насправді є епіцентром екологічної катастрофи, й може залишити не лише сотні людей без роботи, а стати наслідком куди більших проблем для усього регіону.

На території заводу знаходиться кричуще велика кількість надзвичайно токсичних відходів – червоного шламу. Саме такий червоний шлам став причиною катастрофи на глиноземному заводу в Угорщині, в результаті чого два населених пункти були вщент знищені, а усі відходи потрапили в Дунай. Однак, кількість червоного шламу на території МГЗ в десятки разів більше! І таку кількість речовини просто не можливо належним чином утилізувати на шламосховищах МГЗ. Тому усі їх коментарі про те, що “зберігання червоного шламу в шламосховищах – найбільш безпечний шлях” – маніпуляція! Керівництво заводу свідомо вводить людей в оману, прикриваючись соціальними ініціативами й закриваючи очі на очевидну проблему. Щобільше, вони підбурили людей до флешмобу на захист дій підприємства, але самі не можуть сказати правду людям – хто насправді стоїть за заводом, і що йому просто начхати на здоров’я й життя людей, і скільки насправді кінцевий бенефіціар МГЗ заробляє на схемах на заводі.

Цинізм цієї ситуації просто зашкалює. Суди та керівництво міста роками свідомо закривали очі на весь цей безлад. Про що говорити, якщо менеджмент заводу навіть правду про свого власника сказати не можуть. Вони досі стверджують, що Дерипаска вже не є власником МГЗ й жодним чином немає до нього відношення, в той час, як російські ЗМІ відкрито пишуть, що Миколаївський глиноземний завод входить до UC Rusal Дерипаски. Власнику все одно, що буде з заводом і областю в найближчій перспективі. І його можна зрозуміти, адже схеми з ухилянням від митних платежів приносять йому мільярди. Тому йому, загалом, байдуже на червоний шлам, який накопичується на заводі, на людей, які точно втратять роботу, коли там станеться непоправне й на здоров’я мешканців області, які будуть просто отруєні цими відходами. Своє на цьому він вже заробив і поки що продовжує заробляти. Але дозволяючи усе це, ми не поважаємо ні себе, ні свій закон, ні свою країну.

Не можна дозволяти ні російським олігархам, ні будь-кому іншому паплюжити у нас же вдома наш закон й наражати теперішнє й майбутні покоління на небезпеку.

Я не можу закривати на це очі й піддаватися маніпуляційному впливу з боку МГЗ й схвалювати явно “незрозумілі” мотиви суддів Миколаївського окружного адміністративного суду, який своїми діями підтримує злочинців.