Після того, як на Херсонщині вирубали до половини лісосмуг, із їх відновленням намагаються допомогти навіть міжнародні організації. Зокрема, FAO (Продовольча програма ООН) замовила Українському науково-дослідному інституту лісового господарства проект реконструкції лісосмуг біля селища Брилівка та села Великі Клини. Адже втрата захисту для полів загрожує поверненням суховіїв та знищенням родючого шару грунту, а без нього і врожаїв не буде. Передбачається, що недовговічні акації і тополі у лісосмугах замінять, зокрема, горіхом та дубом, а також стійкими до посух чагарниковими видами. Директор Степового філіалу НДІ Олександр Глод каже, що сімсот саджанців горіха для лісосмуг у розпліднику вже почали вирощувати, на черзі – молоді дубочки.
Браконьєрські бензопили та пожежі щороку винищують у степах Херсонщини сотні гектарів зелених насаджень, які створювали десятиліттями з великими витратами. На додачу продовж трьох минулих років коштів на їх відновлення з державного бюджету не виділяли, а зусиль волонтерів і місцевих громад вочевидь не вистачало. Та тепер економічна ситуація потроху виправляється. І спільними зусиллями люди намагаються відновлювати втрачене.
Лісничий Василь Ткаченко (на знімку) приємно здивований: нинішньої осені попит на продукцію розплідника виявився просто-таки ажіотажним: два лісгоспи Олешківського та Голопристанського районів Херсонщини придбали сімдесят тисяч саджанців сосни. А об’єднані територіальні громади замовляють сотні деревець ялин, туї, інших декоративних порід. Навіть приватні господарства Харківщини — і ті замовляють тут молоді ялинки для вирощування на продаж під Новий рік. “Фактично те, що виростили з насіння, уже реалізували. І за кілька років завдяки нашим скромним зусиллям десь забуяють нові гаї”, — задоволений Василь Євгенович.
За рахунок продажу саджанців Степова філія Українського НДІ лісового господарства цьогоріч розраховує виручити понад мільйон гривень. Порівняно з невтішною ситуацією минулих років для науковців це справжній прорив. І вони намагаються не проґавити нагоду для розвитку: площу того ж розплідника хочуть збільшити з нинішніх 2,7 щонайменше до чотирьох гектарів — вільна земля є. Поспішають заготовити насіння сосни, жолуді для пророщування, сподіваючись, що й надалі саджанці буде кому купувати. А неозорий таврійський степ залишиться зеленим.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ
