Студенти-архітектори херсонського університету підготували екскурсійний маршрут «Архітектурна спадщина старовинного Херсона»

Студенти-архітектори факультету водного господарства, будівництва та землеустрою Петро Фостик і Анастасія Чорна підготували екскурсійний маршрут «Архітектурна спадщина старовинного Херсона».

Часом заснування цивільного передмістя можна вважати 1779 рік, хоча затверджений план його з’явився роком пізніше.
Перші поселенці займали місця ближче до річки. Правда, берег Дніпра тоді виглядав зовсім не так привабливо. До відкритої води тяглася смуга трясовини метрів в 250 шириною. У районі набережної проспекту Ушакова вона була вужче, тому там і був побудований дерев’яний міст-пристань в 130 метрів завдовжки через болотяну твань. Кордоном трясовини умовно можна назвати сучасну вулицю Петренко. А ось наступна вулиця (сучасна Червонофлотська) була вже зовсім придатна для зведення будівель, де і відзначається деяке осереддя ранньої забудови.

Як же виглядає сучасна Богородицька вулиця (у минулому Червонофлотська) і які цікаві архітектурні об’єкти там розташовані дослідили Фостик Петро та Чорна Анастасія.

Архірейське подвір’я (у минулому). Будинок побудований у 1820 році для начальника Херсонського адміралтейства Касатонова
Житлова забудова. Багато будинків вулиці зберегли старовинні елементи фасаду. Старий корпус музичного училища. Найстаріший храм Херсонщини, нині Греко-Софіївська церква.

У храмі зберігається унікальний (єдиний в Україні) іконостас виготовлений у Греції і привезений до Херсону першими грецькими поселенцями.

Приклад недбалого ставлення до архітектурної спадщини. Багато двориків вулиці дихає старовиною.
Якщо трошки звернути з вулиці Богородицької, то можна відразу потрапити до Успенського собору. Не менш цікавим об’єктом є церква Різдва Богородиці, так званий «Монастирьок».
Малочисельний приклад сучасної забудови Богородицької. Гарні старі двері.

На жаль будинок, у якому провела декілька років свого дитинство перша російська жінка-офіцер Надія Дурова, знаходиться у жахливому стані. Будинок Волохіна, в ньому винаймав приміщення знаменитий Давид Бурлюк, де він приймав Маяковського, Ремізова та інших митців та створив чимало своїх робіт.

​От така вона вулиця Богородицька (19.02.2016), колись Любарської – Червонофлотська (східна частина), вулиця Болотна (1855), Волохінська (початок ХХ століття) – вулиця Плоретарська (1927) – вулиця Червонофлотська (західна частина).

ХДАУ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *