12 жовтня виповнюється 100 років від заснування села Веселе, мешканці якого висловили бажання приєднатися до Новокаховської міської об’єднаної територіальної громади. На сьогодні процес приєднання незабаром буде закінчено.
А поки пропонуємо увазі новокаховчан короткий екскурс в історію заснування села.
Таких сіл із назвами Веселе в Україні безліч. У свій час Т.Г.Шевченко у вірші “І виріс я на чужині”, передрікаючи майбутнє, писав: “А у селах у веселих і люди веселі”.
Село, про яке йде мова, виникло у 1889 році, коли вперше з’явилися переселенці із селища Козацького. Воно скоро розбудувалось завдяки розведенню виноградників та переробці винограду на винзаводі. За радянської влади на території села виник винрадгосп, який виготовляв вина високої якості. Його продукція славилася не тільки в Радянському Союзі, але й по всій Західній Європі. Вина “Наддніпрянське”, “Перлина степу”, “Оксамит України” здобували першість серед усіх європейських виробників вин.
До заселення Веселого тут були укріплення литовського князя Вітовта. У XVII ст. в долині Дулап стояли турки, які збудували пристрій з великим водяним колесом, що постачав воду для зрошування степу. Зараз ця місцина затоплена водами Каховського моря. До земель сільської ради належить знаменита Шилова балка. Про неї збереглося декілька легенд. Одну із них записав у Бериславі історик Д.Яворницький. Він особисто розмовляв з нащадком козака Шила Іваном Парфентійовичем – бериславським купцем. Але легенду йому розказав старожил міста Трохим Пономаренко.
Колись давно троє запорожців поїхали у Польщу до своєї знайомої жінки. Господиня зустріла їх радісно і пригостила. Коли козаки сп’яніли, вона непомітно закрила двері на засув. А сама пішла сповістити полякам про запорожців. Отямившись, козаки кинулись до дверей – закриті, сюди-туди – виходу нема. Лише малесенький отвір у сінях. Але вилізти через нього огрядні козаки не могли. Лише худощавий і високий запорожець взявся подолати отвір у стелі. Він, як шило, проліз у дірку і відкрив двері. За це козаки прозвали його Шилом. Ось цей козак став родоначальником купця І.П.Шила, якому належала величезна балка на околиці Берислава.
Інша легенда розказує, що у балці колись було озеро, на березі якого і поселився сліпий кобзар Данило Шило. Його пісні заворожували всіх, хто його слухав. Якось до нього завітали яничари із фортеці Кизи-Кермен. Під час співу кобзаря, один із яничар викрикнув слова українською мовою. Комендант фортеці від люті зарубав шаблею і воїна, і кобзаря. Із цього часу люди назвали балку Шиловою.
На території сільської ради зафіксовано ряд топонімів. Дулап прибережна коса на півдні села Веселого. Це слово зустрічається в болгарській і турецьких мовах. У болгар “долап” – водяне колесо, поливальний пристрій. Турки цим словом позначають також водяне колесо і зрошувальну машину. Виходить, що степ біля Веселого зрошувався ще у давнину.
На півночі від села знаходиться балка Карагуз. Це слово слов’яно-тюрського походження. Половці називали балку Чорною, тобто “кара”. Праслов’янське gиzь -“задній”, а в турецькій мові gиz – частина гори, яка не освітлюється сонцем. Слово “карагуз” означає темна, глибока балка.
На території сільської ради зафіксовано ряд курганів і курганних груп скіфо-сарматського часу та могильники індоєвропейської спільноти II тис. до н.е.
Тож Веселівська сільська рада запрошує мешканців села та його гостей на святкування 100-річного ювілею села!
Online Нова Каховка
