18 червня цього року на посаду виконуючого обов’язки директора Національного природного парку «Кам’янська Січ» було призначено Сергія Скорика. Про те, які задачі вважає першочерговими і як вибудовує свою роботу, Сергій Валентинович розповів «Маяку».
– З перших днів розвитку ідеї про створення Національного природного парку «Кам’янська Січ» виникло потужне протистояння. Люди перекривали дорогу республіканського значення, вимагаючи не допустити створення на їх землях Парку. Екологів та наукових співробітників, які намагались донести до населення, у деяких сільських радах навіть слухати не хотіли. Здавалось би, громадськість не хоче ніяких нововведень, та є Указ Президента, назначено в.о. директора. Тобто все ж таки парк існуватиме. І Ви стали його керівником.
– Так, Указом Президента від 11 квітня 2019 року створено Національний природний парк «Кам’янська Січ», скорочено називаємо НПП «Кам’янська Січ», що є бюджетною неприбутковою природоохоронною рекреаційною культурно-освітньою науково-дослідною установою, і входить до складу природо-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання. Всі реєстраційні моменти виконано: Міністерством екології та природних ресурсів у липні було затверджено Положення про Національний природний парк «Кам’янська Січ», згідно з яким ми проводимо свою діяльність. Стосовно моєї посади, поки що я виконую обов’язки директора.
– З якими проблемами Ви відразу зіткнулися, заступивши на посаду директора НПП?
– З тим, що населення не проінформоване, не обізнане щодо Парку. Я би сказав, дезінформоване певними зацікавленими в тому особами. Дехто з людей думає, що все буде під шестиметровим муром з колючим дротом, що начебто не можна буде їм випасати худобу чи рибалити та купатися в річці. Це повна нісенітниця! Будь ласка, зрозумійте: всі природні багатства залишаються у власності народу, це державна установа, а не приватна. Купатися, ловити рибу, так само, як і брати воду з річки для поливу городу – можна і треба! Також і з випасом корів та сінокосінням нічого не зміниться. Як випасали худобу, як косили сіно – в тих самих місцях і надалі люди матимуть можливість випасати та косити. І в цьому я вас як директор парку запевняю. Не слухайте тих, хто розповсюджує подібні байки.
– Ви проводите з населенням відповідну роз’яснювальну роботу щодо мети створення та подальшої діяльності НПП?
– Я звернувся до деяких голів сільських рад із пропозицією зібрати мешканців для зустрічі з метою проведення роз’яснювальної роботи, та у керівництва цих сіл нема на це часу. Тому ми змушені під’їжджати до людей, що ведуть корів із пасовища, до відпочивальників біля води підходити, запитувати, спілкуватися, таким чином доносити інформацію до мешканців даних сіл. Також, дякуючи газеті «Маяк», сподіваємося поділитися інформацією з мешканцями Бериславщини щодо мети створення та подальшої діяльності НПП. У бесіді люди говорять, що їм зовсім інше стверджують. До речі, стосовно перекриття доступу до зрошення. Звертаючись до приватних водокористувачів, а це в основному новокаїрці, котрі беруть воду з балки для поливу власних городів, хочу зазначити: до 5 кубів на добу передбачено безкоштовний забір води. І ніяких 1500 грн на місяць сплачувати нікому не треба. Людина, яка вам про це розповідає, вас, м’яко кажучи, вводить в оману. Якщо фермер має намір використовувати воду в промислових масштабах, нехай звертається до адміністрації Парку. Ми допоможемо оформити спецводокористування. І знову-таки: в нашій країні передбачені пільги для сільгоспвиробників, жоден із них не сплачує будь-якої ренти за забір води для поливу. Тож виходить, що безкоштовно. Ми даємо дозвіл на водокористування за умови: поставте на трубу для забору води решітку, яка не затягне рибу і біомаси в трубу при заборі води. І все – користуйтесь.
Дехто взагалі плутає заповідник з парком.
– То поясніть, у чому ж різниця?
– Для порівняння: всім відомий заповідник «Асканія-Нова», який працює за графіком, наприклад з восьмої до вісімнадцятої, – це закрита територія з обмеженим доступом людей. Нацпарк – навпаки цілодобово відкрита територія для потреб усіх без винятку людей.
Будь ласка, випасайте худобу, косіть сіно, збирайте гриби, ягоди, споживайте воду, виїжджайте на природу, розпалюйте вогнище, тільки про пожежну безпеку дбайте. Єдине, в період масового розмноження диких тварин, з 1 квітня до 15 червня, в межах парку забороняється проводити заходи, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою: пальба, вибухові роботи, феєрверки, санітарні вирубки лісу, проведення ралі та інших змагань на транспортних засобах, розорювання або інший спосіб пошкодження, ліквідація природних місць мешкання диких тварин, нір, гнізд тощо. На мою думку, люди, зацікавлені в збереженні рослинного і тваринного фонду, будуть проти вирубки лісу, чи водного браконьєрства, чи незаконної забудови. До цього прагнемо і ми у своїй діяльності й вестимемо боротьбу з порушниками на території Парку.
– Яку територію включає НПП «Кам’янська Січ»?
– До території Національного природного парку включено 12261,14 га земель державної власності. Це землі запасу та землі водного фонду в акваторії Каховського водосховища на території Бериславського району. Сюди також входить Великоолександрівське лісопромислове господарство. Всі землі виключно державної власності. Хочу підкреслити ще раз: межі Парку узгоджено з попередніми державними власниками і жодної приватної земельної ділянки в межах НПП немає, жодна будівля чи квадратний метр людської території не потрапили до Нацпарку.
– Чи буде зонування у Парку?
– Звичайно ж, передбачена невелика і заповідна зона, рекреації та господарські зони. Трохи зупинюсь на регульованих рекреаційних зонах, так званих пляжах. Заступник міністра підписав проєкт на створення за державний кошт шести таких місць відпочинку на територіях сільських рад. Де вони будуть – вирішимо за допомогою соціального опитування, нам важливо відштовхнутися від думки місцевих. Тож там, де відпочиватимуть та купатимуться діти, дорослі, буде заборонено використання плавзасобів із двигунами внутрішнього згорання, проводити хімобробку земель та іншу діяльність, що може негативно вплинути на здоров’я людей. Зі свого боку Парк бере на себе зобов’язання з облаштування та подальшого утримання цих пляжів. Знову-таки, це великий плюс для громад, кошти на це буде витрачати держава.
– Не тільки природоохоронного, а ще й історичного значення набуває НПП завдяки сусідству з колискою козацтва «Кам’янською Січчю», котра функціонує як відділення національного заповідника «Хортиця». Ви плануєте співпрацю з цим об’єктом?
– Авжеж, хотілось би бачити такий історико-культурний комплекс на території Парку, що, на мою думку, сприятиме сталому розвитку туризму, приверне увагу до археологічних та історичних пам’яток. Це питання буде обговорюватись із науковцями та істориками Запорозької Січі, до якої він належить. Так само завдяки вже існуючому НПП можливий подальший розвиток ще двох історичних спадщин України – це заповідник «Амадока» та чоловічий Бізюків монастир, які знаходяться в Червоному Маяку.
– Людей переконували в тому, що з відкриттям Парку з’являться робочі місця для жителів прилеглих сіл. Чи це так? І чи буде персонал забезпечений технікою?
– За штатним розписом, котрий, як і кошторис доходів та видатків, затверджує Мінприроди, на першому етапі має бути відкрито 75 робочих місць. Це кадри наукових працівників, інженерно-технічних та інших штатних одиниць. На сьогодні повноцінно виконують свої обов’язки поки що семеро: директор, бухгалтер, юрист і начальники відділів. З 1 вересня почали основний набір працівників. Перевагу надаємо, звичайно ж, місцевим жителям. Так що, будь ласка, охочих чесно виконувати свою роботу і отримувати гідну зарплатню, чекаємо в нашому офісі, що розташовується в селі Миловому по вулиці Бериславській 33а.
У майбутньому плануємо розширити послуги за рахунок проєктів рекреації, туризму, пішохідних маршрутів, таким чином забезпечивши роботою 240 осіб.
Відповідно, для подолання великої території потрібен транспорт – наземний і водний. Кошторис на придбання трьох автомобілів та двох катерів уже підписаний. До речі, нашим колегам із Нижньодніпровського, Азово-Сиваського та Джарилгацького парків вже виділи автомобілі, Нижньодніпровський чекає на вісім катерів. А оскільки наш парк тільки створився, я думаю, до кінця року ми теж будемо забезпечені транспортом.
– Земля, що охороняється державою, унеможливлює незаконний промисел. Доводилось ловити браконьєрів чи лісорубів?
– Самих порушників «за роботою» не зустрічали, а їхні сітки знаходили у двох балках, де сипати взагалі не можна ні любителям рибної ловлі, ні промисловикам. Нагадаю, ловити сітками у тих балках і затоках, де риба нереститься чи зимує, взагалі не можна, і такі правила існували ще до створення НПП. Так що нічого нового ми не придумуємо. А за браконьєрство будемо присікати. Вже чотири рейди відпрацювали разом з поліцією, а на один рейд залучили рибінспекцію.
Натомість у Положенні, згідно з яким проводимо свою діяльність, сказано, що маємо право надавати квитки на промислову риболовлю, на контрольні вилови як на території балки, так і на акваторії Каховського водосховища, частина якого входить до Нацпарку. Також для регулювання кількості тварин-шкідників ми будемо заключати угоди на їх відстріл з мисливськими кооперативами.
– До речі, про тварин. Жителі Качкарівки згадують, що в лісовому господарстві водилися тисячі оленів. Плануєте ввіз цих ссавців на територію Парку?
– Думали над цим, у Мінприроди подали проєкт на погодження. Тварин візьмемо із Азово-Сиваського та Джарилгацького парків. Там готові надати нам оленів, муфлонів безкоштовно, але треба пройти процедуру по переміщенню. Ми вибрали велику територію для їх утримання, де є кормова база, але ж її також треба облаштувати. Єгері з помічниками будуть годувати, доглядати. А люди повинні прийти до того, що потрібно охороняти, а не вбивати.
– Чи будуть платні послуги, що надаватиме НПП, і які?
– Відповідно до законодавства маємо право надавати платні послуги населенню за такою ціновою політикою: кошти, що були затрачені на оплату праці плюс вартість пального, без будь-яких накруток. Які це послуги? Наприклад, матимемо трактор і сінокосарку – тюкуватимемо сіно і продаватимемо його населенню або ОТГ, що на території Парку, за собівартістю. Обов’язково робитимемо санітарну вирубку лісосмуг і теж пропонуватимемо людям дрова за собівартістю, зрозуміло, що в першу чергу це школи, садочки та соціально незахищені верстви населення.
Крім того, я готую проєкт щодо створення хоча б одного відкритого сміттєвого полігона. Не секрет, що стихійні сміттєзвалища у нас навкруги. Треба вчити людей вивозити відходи в одне місце.
– Підсумовуючи нашу розмову, що б Ви хотіли підкреслити з усього сказаного?
– Я хочу наголосити на тому, що люди повинні розуміти: нам потрібно зберегти природу, свій край, у якому ми живемо, наші діти житимуть, щоб він не став пустелею без дерев, без риби, тварин. Ще раз хочу переконати їх у тому, що з утворенням Парку вони нічого не втрачають, а навпаки набувають. І, що найголовніше, не якийсь там київський чиновник, а саме мешканці цих сіл будуть працювати і вирішувати пріоритети розвитку і подальше існування Національного природного парку «Кам’янська Січ»!
