Де родина Гриценків святкує Новий рік, як прикрашає ялинку, які страви готує і які має звички – про це в інтерв’ю розповів сам політик, лідер партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко.
– Де зустрічає родина Гриценків новорічну ніч? Це завжди одне місце чи буває по-різному? Як буде цього року?
– Новий рік ми завжди відзначаємо в родинному колі, у нас на дачі. З 2004-го, коли збудували дачу, це вже стало родинним гніздом, куди родина злітається і влітку, і під Новий рік. 2019-й зустрінемо так само.
– Це широке коло друзів, чи вузьке родинне? Якщо є можливість можна перерахувати основних членів родини і друзів.
– За новорічним столом збираються чотири покоління нашої родини: батьки дружини Володимир Павлович і Валентина Володимирівна, ми з дружиною Юлею, буде Юлин брат Олексій з доньками Олею та Алісою, наші молодші діти Гліб і Аня, старші діти та їхні діти (мої онуки), інколи всі разом, або як цього року син Олексій з дружиною Наталею і сином Мишком, а минулого року – донька Світлана з чоловіком Юрою і донькою Марічкою. Моя мама живе на Черкащині, її ми поїдемо привітати на Різдвяні свята.
– Чи є сімейні традиції стосовно столу, приготування страв і подарунків, чи наприклад робите щось разом?
– Традицій чимало. Наприклад, до святкового столу Юля завжди запікає індичку чи качку, а ще за бабусиним рецептом готує класний яблучний пиріг. Мій тесть, Володимир Павлович, має власну «фірмову» страву – це рибальська юшка, за херсонським, або угорським рецептом. А варить він її з окунів, линків і сомиків, яких ми так само родиною наловили в річці ще влітку і тримаємо в морозилці якраз до Нового року. Юшка у тата неперевершена, ароматна й насичена. Моя теща, Валентина Володимирівна, зазвичай готує салат з куркою, горіхами, яблуками та консервованим ананасом. Також пече неймовірний м’ясний пиріг. Молодша донька Аня вже теж долучається до кухарства. Експериментує з бісквітами, пряниками, тортами. Сміливо додає туди яскравих кольорів. Вони спочатку навіть відлякують. Але наш юний кондитер запевняє, що воно їстівне і всі ласують. Дійсно смачно. Ми з Глібом куховаримо вже після Нового року зранку: за мною завжди шашлик або гриль, Гліб більше майстер по супах.
Традиційно всі разом прикрашаємо ялинку. Як і більшість українців, робимо це за день-два до Нового року. Спочатку довго переглядаємо іграшки. Серед них є куплені ще в часи, коли ми самі були дітьми, ділимося спогадами з малечею. Щороку додаються нові й нові іграшки. Хтось подарує, десь у поїздках купимо якусь красу, але на передньому плані – іграшки, зроблені дітьми власноруч, ми їх бережемо з глибокого дитинства, скоро вже з’являться і hand-made від онуків. Інколи прикрашаємо і живу ялинку у дворі гірляндами та вогниками. Домівку всередині теж яскраво прикрашаємо. А відколи у нас з’явилась невістка Наталя – дім по-новому засяяв на зимові свята. Вона флорист, має свою арт-студію і цього року ми довірилися її смаку – і не пошкодували. Вийшло затишно і тепло.
– Як святкуєте у новорічну ніч?
– В очікуванні півночі ми завжди згадуємо про якість теплі сторінки року, що минає. Але й випробування не забуваємо, бо це завжди досвід і урок. Малі звітують за навчання, хто чого досяг. Декламують нові вірші, показують танці, ставлять міні-вистави. І весь цей час косяться: що ж там лежить запаковане під ялинкою? Як і всі, щоб не пропустити початок року, зазвичай вмикаємо якийсь канал. Дивимося виступ Президента, правда без звуку. Всі вже наслухалися. Просто чекаємо, доки годинник проб’є 12 разів. А от уже після новорічного дзвону піднімаємо келихи, бажаємо одне одному всіляких приємностей. Відразу ж починається передзвін усіх мобілок – привітати найближчих людей. Дорослі ще за столом, а діти мерщій під ялинку – шукати під подарунки. Хто перший добігає, оголошує чий знайшов подарунок. Потім кожен з подарунками у власний куточок, розпаковує, милується, радіє, приміряє, верещить. Старші діти заздалегідь готують ігри, конкурси, буває квест. Для нього ховають якісь речі, готують записки, стрілочки. Або «Крокодил». У цю гру всі люблять грати, навіть найменші. Не помічаємо, як самі в цих іграх на дітей перетворюємося.
Донька Аня креативно фільмує родинну історію. Малеча у новорічну ніч щаслива, має привід і дозвіл гратися до самого ранку. Дітвора іноді засинає біля ялинки. Потім переносимо на руках і вкладаємо в ліжко – на підзарядку. Перший день Нового року – всі на сніг, будують сніжну фортецю, потім її сніжками атакують, обороняють
– Чого Ви хотіли б побажати нам всім у 2019-му?
– Хотілося б, щоб 2019 рік для всіх нас, українців, став роком справдження надії. Тільки вона нас підтримувала всі ці роки. Та колись вона має втілитися у життя. Нехай це станеться у 2019-му! Тим більше, в моїй родині в Рік Свині є двоє зрілих підсвинків – теща і тесть; і ви пошукайте – в кожній родині свиня на фарт знайдеться.
За матеріалами «http://xn--80afx2i.net/»
