На тренінг, який профінансувало посольство Німеччини, зібралися представники місцевих ЗМІ, а також з Каховки, Миколаєва та Дніпра. Тренінг складався з теорії та практики. При чому на практичних завданнях журналісти розбирали цілком реальні публікації, де можна побачити як журналісти працюють не за професійними стандартами, а самі ж розпалюють конфлікт використовуючи мову ворожнечі.
Хоча в Україні немає закону, в якому прописано поняття мови ворожнечі, зрозуміти, що вам промивають мозок або хочуть нацькувати на когось, не так вже й важко. Це можуть бути не тільки конкретні слова, а й інтонації, з якими журналіст подає інформацію.
«Чому це важливо? Професія журналіста – це дуже впливова професія, тому що він формує громадську думку. Разом з тим, це і велика відповідальність. Наразі відбуваються дуже складні процеси в Україні і роль журналістів не ускладнювати їх, на наше переконання, а робити іншу функцію, яка б покращувала стан справ в нашій державі. І саме уникнення мови ворожнечі буде дуже цьому сприяти!»- прокоментувала Юлія Лісова, адвокат, експерт-тренер Ради Європи з освітніх програм для адвокатів та юристів.
Про правила професійної етики журналіста на тренінгу розповідав викладач факультету журналістики Одеської юридичної академії Валерій Болган. Він говорить, що бачить порушення часто. Самі тренери з Одеси і наводили приклади, як у їх регіоні зовсім нещодавно мова ворожнечі призвела до цькування цілої ромської громади та врешті решт виселення родин цієї національності із села.
«Через, в тому числі, мову ворожнечі, через непрофесійність, яка була застосована в ЗМІ, фактично ми бачимо погроми і виселення цілих родин з села. Це дуже велика проблема, якої багато років не було в Україні, але ми знову з нею стикаємося. І, коли не дочікуючись жодного суду, жодних результатів слідства, журналісти прямо звинувачують людей у вбивстві – це теж є мовою ворожнечі, це теж є рівнем професійності, на жаль», – прокоментував Валерій Болган, викладач факультету журналістики НУ «Одеська юридична академія».
Мова ворожнечі трапляється і у публікаціях відомих на увесь світ видань. Але там журналіста можуть звільнити за такий матеріал або затягати по судах. Одеські тренери таких прикладів в Україні навести не змогли.
Уникати мови ворожнечі можна дотримуючись кількох порад від одеських тренерів. Одна з них – намагатися поставити себе на місце людини, на яку може потрапити цей негатив. Але психологічно це зробити не завжди легко. Найдоступніше – це уникати певного переліку слів, який можна без особливих зусиль знайти в Інтернеті. Методичної літератури з цього питання у мережі вистачає. Вона є і українською мовою. Почитати її можуть і пересічні громадяни, щоб не провокувати або розпалювати конфлікти на побутовому рівні. Або сформувати свою власну думку щодо певних телеканалів, радіостанцій або видань.
