Півстоліття тому почали будувати найбільшу на території Європи зрошувальну систему. У Державному архіві Херсонської області відбулось урочисте відкриття документальної виставки «Синь Славути – снага полям», приуроченої до ювілею.
Представлені маловідомі широкому загалу документи із власних фондів за період 1951–1983-го років. В експозиції в окремі блоки виділили оригінали й фото паперів Національного архівного фонду. Зокрема, унікальні картографічні документи про затоплення русла ріки Дніпро під Каховське водосховище.
Задум оросити південні губернії дніпровською водою з’явився ще в середині 19-го століття. При чому з ініціативою виступили представники тодішнього місцевого самоврядування – земств. Навіть порахували вартість робіт – 40 мільйонів рублів – колосальна на той час сума. Без допомоги держави реалізувати проект було нереально. Гроші на такі масштабні будівництва знайшлися лише у радянські часи.
У зведенні системи каналів брали участь усі міністерства. Головним було міністерство бавовництва, а потім новостворене – меліорації. Переважно канал будувала молодь. У ті часи під гучними гаслами на Херсонщину їхали тисячі хлопців і дівчат з усього Радянського Союзу.
«Наприклад, 1969 рік. Це було 2,5 тисячі молодих людей. Приїздили за покликом серця і люди зі Львівської, Чернігівської, Вінницької областей. І не звертали увагу на те, що вони живуть в некомфортних умовах. Зробили дуже багато, бо вірили у майбутнє, у будівництво», – розповіла науковий співробітник державного архіву Херсонської області Ксенія Гнатенко.
Для виставки зібрали найбільш важливі, унікальні та яскраві матеріали. Канал будували під грифом «Особливо важливе будівництво». Зводили канал 12 років, урочисто відкриття відбулось 26 жовтня 1979 року.
«Ми хочемо, щоб ця виставка була не лише документального характеру, а як прикладного, щоб показати можливості нашої зрошувальної системи і її подальшого розвитку. Ми хотіли продемонструвати, як питання обводнення території сучасної області піднімалися ще 150 років тому земствами як Таврійської, так і Херсонської губерній. Тому ці документи теж є в складі нашої виставки. Але найголовніше – це ті документи, які показують процес будівництва», – додав директор державного архіву Херсонської області Віктор Лебідь.
Для будівництва спочатку залучали ручну працю, потім з’явилися іноземні машини, а згодом і вітчизняні. Паралельно із будівництвом розробляли технології та техніку, яка і досі стоїть на території області на п’єдесталах як пам’ятники меліораторам. У облводгоспі говорять, що зараз Каховська система використовується майже на 100%, а площі під зрошенням постійно збільшуються. Тому постало питання і економії води.
«Ми постійно популяризуємо новітні технології. Кожний рік у нас є плани на збільшення крапельного зрошення та впровадження новітніх технологій. І це процес постійний. Це стосується і Каховської системи, і Північнокримського каналу і всієї системи зрошення на Херсонщині і на Україні», – сказала заступник начальника Херсонського обласного управління водних ресурсів Наталія Полієнко.
Каховський канал – центральний зрошувальний і головний магістральний канал півдня України. На ньому 362 гідроспоруди. Максимальна глибина русла – 18 метрів. Протяжність каналу 130 кілометрів. Він бере свій початок з Каховського водосховища. Вода з нього насосами піднімається на 25 метрів і далі самопливом проходить по території Херсонської і Запорізької областей.
Спочатку проводили певну ділянку системи, подавали зрошення на сусідні з нею землі і рушили далі. Так поливними стали 426 тисяч га полів.
Документальна виставка діятиме до четверга. Архівісти говорять, що її можна не тільки подивитись, а й прийти попрацювати з документами, які співробітники установи заздалегідь відібрали до річниці.
Схожі публікації:
- Музей природи у Херсоні відкривається після ремонту
- Музей у Херсоні запрошує дітей провести канікули з користю
- Музей природи у Херсоні відкрився після ремонту
- Музей у Херсоні проведе безкоштовну екскурсію для пенсіонерів
- Експерти ідентифікували вкрадені твори Сергія Якобчука з колекції херсонського музею в Криму