Якщо проблема фінансування профтехосвіти не буде вирішена, виникнуть реальні загрози для соціальної стабільності в регіонах, – Олександр Співаковський

Україна може втратити мережу профтехосвіти через думку чиновників в профільних міністерських кріслах, що за 25 років держава виконувала соціальну функцію, навчаючи в цих ПТУ людей, яким на сьогодні важко знайти роботу, оскільки великі роботодавці стверджують, що їм ці фахівці непотрібні.

Але знищення ПТУ- означає, що молодь з малозабезпечених родин, сільської місцевості, сироти, в сучасному суспільстві залишаються напризволяще.

Їх мрія щодо можливості одночасно отримати базову середню освіту і, звісно, професію, стає нездійсненною, тобто молода людина не може стати «на ноги» на початковому етапі свого життя.

Чиновники в Міністерстві фінансів та Міністерстві освіти та науки України чітко стоять на позиції, що фінансування профтехосвіти повинно бути лише на місцевому рівні і щодо термінової передачі майна професійно-технічних навчальних закладів з державної до комунальної власності за спрощеною процедурою – без складення землевпорядних документів та здійснення оцінки всього майна цих закладів. При цьому, хто знає як міські голови та обласні будуть розпоряджатись цим майном. А зважаючи, скільки зараз скандалів в країні, ми можемо втратити цілі комплекси, які в найгіршому разі розпродадуть за копійки…

Розвиток освіти – це питання соціальної стабільності в регіонах, тому Верховна Рада повинна все-таки подолати вето Президента України щодо фінансування професійно-технічної освіти на 2016 рік. Більше того, професійно-технічна освіта при розумному, системному підході МОН може вирішити в державі багато питань, наполягає народний депутат, перший заступник голови Комітету з питань освіти і науки Верховної Ради України України Олександр Співаковський.

Політик заявив на спільній нараді міністерських чиновників 8 липня, що плани Мінфіну і Міносвіти щодо термінового і спрощеного прийому майна ПТНЗ до обласних рад не здійсняться. Підтримки у Верховній Раді України цей закон не знайде. На сторінці у Фейсбук нардеп Співаковський виклав бачення розвитку профтехосвіти у взаємостосунках між школою, ринком праці, роботодавцями і вищою школою в сучасному суспільстві, де найвищою цінністю є людина

«Саме через підходи (Мінфіну, МОНу – ред.) ми маємо зараз надзвичайно критичні проблеми у сфері професійно – технічної освіти, а саме:

  1. Передача фінансування професійно–технічної освіти з державного на місцеві бюджети спричинила катастрофічні наслідки у зв’язку з непідготовленістю до цього органів місцевого самоврядування. Позиція ж Міністерства фінансів України зводиться до того, що заклади професійно-технічної освіти не повинні фінансуватися з державного бюджету. Два ключові аргументи, на яких заснована ця позиція: 1) грошей в бюджеті недостатньо; 2) Мінфін вважає профтехосвіту неефективною.
  2. Якщо проблема фінансування не буде вирішена, виникнуть реальні загрози для соціальної стабільності в регіонах. Зокрема, в результаті закриття професійно-технічних навчальних закладів може зрости рівень злочинності, оскільки молодь буде фактично викинута на вулицю.
  3. Також необхідно терміново запобігти розпродажу майна ПТНЗ, оскільки обласні та місцеві бюджети не мають реальних можливостей утримувати передані їм згідно з Законом “Про державний бюджет України на 2016 рік” основні фонди цих навчальних закладів. Як наслідок – це майно може перейти в приватні руки, і повториться ситуація 90-х років з дитячими садочками.
  4. На жаль, ні у Міносвіти, ні у Мінфіну немає стратегічного бачення розвитку освіти, в тому числі і професійно – технічної, ні на короткостроковий, ні на середньостроковий періоди, не кажучи вже про довгострокову перспективу. Найнебезпечніше те, що практично відсутнє бачення негайного вирішення критичної проблеми, яка склалася з фінансуванням ПТНЗ.

Тому вважаю за необхідне запропонувати до вашої уваги наступні можливі шляхи вирішення існуючої проблеми збереження і розвитку професійно – технічної освіти:

  1. Фінансування. У більшості країн Європи професійно-технічна освіти віднесена до сфери загальнодержавної політики, і Україна не має бути в цьому винятком. Професійна освіта великою мірою є запорукою економічного зростання країни. Кадровий потенціал, трудові ресурси будь-якої держави формуються саме у сфері професійної освіти. Через це стратегія розвитку професійної освіти – це загальнодержавна і загальнонаціональна справа. Тому вкрай необхідно прийняти відповідні рішення щодо повернення фінансування професійно-технічної освіти до Державного бюджету України та скасування передачі майна ПТНЗ до комунальної власності. Розробити чітку програму поетапного залучення до фінансування профтехосвіти місцевої влади та роботодавців. Негайно вирішити за рахунок існуючих резервів проблему поточного фінансування ПТНЗ.
  2. Забезпечення збалансованого підходу до формування державного замовлення на підготовку фахівців навчальними закладами професійно – технічної освіти(25%), вищої професійно-технічної освіти(25%) і вищої освіти(50%). Врахування в балансі наступних критеріїв: – результати ЗНО; – результати ДПА, включаючи атестат про закінчення загальної середньої освіти; – уподобання абітурієнтів; – коефіцієнт регіону – коефіцієнт спеціальності, в рамках пріоритетів держави та розвитку економіки – коефіцієнт освіченості території, для загальнодержавного вирівнювання людського капіталу. При цьому необхідно утворити єдину екосистему, в якій буде наявний «інтерфейс» для збереження мобільності осіб, що навчаються, в рамках цілісності освітнього простору (без відрахувань та поновлень), де кожен учасник зможе отримати ті умови праці чи навчання, які для нього найкращі, які дозволять якнайкраще розвинути його потенціал та можливості.
  3. Розробка стратегічного напряму управління людськими ресурсами залежно від регіональних економічних потреб та спеціалізацій. Необхідно розробити стратегічну програму управління людськими ресурсами у розрізі територій, підприємств та галузей економіки України до якої має бути адаптована система професійно – технічної освіти з урахуванням реальних та прогнозованих потреб у кадрах з професійною освітою за певними професіями та спеціальностями.
  4. Реалізація принципу доданої вартості в формуванні людського капіталу.
  5. Реалізація принципу кластерізаціі в системі підготовки фахівців.
  6. Реалізація принципу постійних вимірювань на ринку освітніх послуг.
  7. Розділення соціального та академічного аспектів політики держави.

Крім того, нам всім слід пам’ятати, що професійна освіта не може існувати сама по собі. Вона тісно пов’язана з розвитком економіки і тому повинна служити цьому розвитку. В секторі реальної економіки навчальні заклади можуть отримати надійних союзників і стейкхолдерів, а для бізнесу, у свою чергу, стати джерелом необхідних кадрових і трудових ресурсів. Від того, як всім нам: і державі, і закладам освіти, і роботодавцям та фаховим спільнотам вдасться налагодити взаємовигідне співробітництво, від цього лише буде залежати і становище освіти, і становище бізнесу, і стан економіки нашої країни», – написав Олександр Співаковський у Фейсбуці.

На фото: Спільна нарада Мінфіну та МОНу України щодо фінансування профтехосвіти, 9 липня 2016 року.

На фото: Спільна нарада Мінфіну та МОНу України щодо фінансування профтехосвіти, 8 липня 2016 року.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code