Європа давно і успішно застосовує енергозберігаючі технології, причому в багатьох країнах немає таких природних ресурсів, які є в Україні. Підприємці мають змогу вивчати досвід і не боятись впроваджувати нові ідеї, створювати виробничі майданчики. Для кожної країни важливий розвиток малого та середнього бізнесу, адже це – і додаткові робочі місця, і наповнення бюджету, і самозайнятість населення. В умовах кризи в Україні важливо прискорити процеси з енергозберігаючих і енергоощадливих технологій. Новокаховське підприємство «Піонер новітніх технологій» займається втіленням на півдні України енергозберігаючих технологій. Серед них – виготовлення брикетів для твердопаливних котлів. Керівник підприємства Олександр Сидоренко нещодавно повернувся з ділової поїздки європейськими країнами і поділився своїми думками про те, що треба зробити, щоб побудувати Європу в себе вдома, в Україні.
– Олександре Миколайовичу, що треба змінити в Україні, щоб малий та середній бізнес почав дійсно працювати і розвивати українську економіку?
– У нас не створене конкурентне середовище. У всіх країнах, в яких я побував, а це – Німеччина, Польща, Данія, Литва, я не бачив, щоб більшість соціальних послуг надавали винятково комунальні підприємства. Бізнес може зробити це швидко, прозоро і зрозуміло. А у нас і досі застосовується „совковий” підхід до вирішення цього питання. Статутний фонд комунальних підприємств утворюється за бюджетні кошти і збитки від їхньої діяльності просто списуються. Такого не повинно бути. Це – «чорні діри», в яких зникають бюджетні кошти. Так триває вже десятиліття і у нас просто ніколи не буде грошей, якщо не змінити підхід. Минулий уряд зробив деякі кроки для створення конкурентного середовища: по закупівлях, по послугах, по ціноутворенню і т.д. Хай і цей уряд створює конкурентне середовище. Якщо комунальники беруться виготовляти якісь товари або надавати послуги, то хай беруться. Якщо приватні фірми можуть зробити це якісніше і швидше, то їм – зелене світло. І тоді ціноутворення буде прозоре, зрозуміле. Отримання грошей для приватних підприємств пов’язане з великими ризиками. Але давайте поглянемо, як працює зараз комунальне підприємство – гроші взяли, в статутний фонд їх загнали, виконали якісь послуги, порахували – збитки. І далі що? Далі – замкнене коло, і всі про це знають. Ми створили таку систему, яка добре працює на виборах для іміджу влади – це потенційні виборці місцевої влади.
Тому у сфері комунальних послуг, енергетики, альтернативної енергетики, використання біопалива потрібно допрацювати законодавчу базу, це перше. По-друге, ця нормативна база дасть можливість внутрішнім інвесторам займатись цими проблемами. Коли справа зрушить з мертвої точки, то прийдуть і зовнішні інвестори – європейські фонди прийдуть і гранти будуть, і для бюджетних установ, і для приватних підприємств.
За кілька днів ми проїхали 7 тисяч кілометрів, побували на кількох підприємствах. Перше враження – від автошляхів ти отримуєш насолоду, ти бачиш величезний обсяг дорожнього будівництва, розвинута дорожна інфраструктура – мотелі, міні-готелі, магазини, кав’ярні та ресторани, АЗС.
Що вражає так це те, що це зроблено в країнах, які мають менший потенціал, ніж Україна, в яких немає власних запасів вугілля, газу, нафти, бідні, порівняно з нашими, землі, але, на жаль, вони відірвались від нас на багато років вперед.
– Чи є сподівання на те, що новий уряд змінить правила гри для бізнесу, зробить їх чесними і прозорими для всіх?
– Ми завжди сподіваємось, що новий уряд змінить життя на краще, потім розчаровуємось. Не можна жити очікуваннями, потрібно самим змінювати життя, відчувати зміни. Ось на прикладі Литви – це небагата країна, але литовцям вдалося розвинути малий та середній бізнес, створити великі системи – порти, заводи, нафтопереробні підприємства, які ефективно працюють. Більше того, дуже швидко впроваджуються технології термосанації житлових будинків та об’єктів соціальної сфери.
Як спеціаліст у галузі енергозберігаючих технологій, я відразу звертав увагу на утеплені будинки, на котельні, що працюють від альтернативних джерел енергії, а якщо збережені і системи тепломереж, то вони забезпечуються теплом від великих котелень. Невелика країна – Литва, але бізнесу там комфортно. Я співпрацюю з литовським підприємством, яке переробляє деревину і відходи від неї, сировину бере у лісництвах, комбінатах, сміттєсортувальних підприємств.
– Чи є шанс стати прибутковими підприємствам з виробництва альтернативного палива в Україні?
– Продукція знайде свого покупця. Тим більше, що енергоносії в Україні дорожчають в рази, а рівень прибутків не підвищується. Спрогнозуємо ситуацію з Херсонською ТЕЦ. Зараз виділені гроші і якісь проекти там постійно розробляються. Декларацію про реконструкцію ТЕЦ я слухав дві каденції в обласній раді. Так і не зрозуміло, які ресурси будуть там використовуватись. А завдання було простим: щоб на новітніх турбінах і котлах можна було спалювати біоресурси, торф’яні брикети, відходи деревини та сільського господарства, сортоване смітт, і це можна було зробити. 
Наведу приклад: у Клайпеді бачив велику котельню, яка працює на соломі, на відходах сільського та лісового господарства. У Литві всюди ми бачимо системний бізнес – є фірми, які займаються лише дробленням сировини, перевезення забезпечує транспортна компанія, яка, окрім цього, займається перевезеннями по всій Європі. Тобто, кожен знаходить свою нішу, займається бізнесом.
– Чи сприятимуть розвитку малого та середнього бізнесу євроінтеграційні процеси?
– У нас часто запитували під час поїздки: ви живете у країні багатій на природні ресурси і людські ресурси, чому ви нічого не робите? І це справедливо. Нам потрібно самим працювати. Євроінтеграційні процеси дадуть нові можливості для розвитку малого та середнього бізнесу. Відкриваються нові можливості отримувати не лише технології, але й ресурсну частину. В умовах, коли банківська система не може працювати ефективно, підприємці можуть скористатись таким інструментом, як отримання додаткових коштів на розвиток бізнесу. Якщо придбано обладнання, його розташують на якихось майданчиках, будуть задіяні місцеві компанії. Таким чином бізнес почне крутити колесо економіки.
