«Це моя земля. Мій дім»: захисник із Чорнобаївки розповів про бої на лівобережжі Херсонщини
Його позивний — «Бабай». Борис народився і виріс у Чорнобаївці на Херсонщині. Тут минули його дитинство і шкільні роки, тут залишився його дім, який він вважає головною мотивацією для боротьби з російськими окупантами.
Повномасштабне вторгнення чоловік зустрів у Херсоні разом із родиною. Свій позивний отримав невипадково. Каже, все почалося з жартівливої назви рідної Чорнобаївки — «Бабаївка», як інколи називають село місцеві жителі.
«Перші дні ми постійно бігали у підвали через обстріли. Потім уже просто набридло. Залишалися вдома, сиділи під стінами й чекали, поки все закінчиться», — згадує військовослужбовець 34-го Херсонського полку Національної гвардії України.
У вересні 2022 року його дружина разом із трьома дітьми евакуювалася з окупованої території. Сам Борис залишався на Херсонщині до деокупації.
«Я не міг просто виїхати й усе покинути. Це мій дім, моя земля», — говорить захисник.
У жовтні 2024 року він мобілізувався до лав Національної гвардії України. Родина непросто сприйняла це рішення, однак чоловік був переконаний, що має захищати свою країну.
Одним із найскладніших випробувань стала підготовка до виконання бойових завдань на лівому березі Дніпра. Найбільше хвилювання викликало форсування річки, адже кожна переправа проходила під загрозою мін, артилерійських ударів та атак FPV-дронів.
Під час одного з бойових виходів Борис отримав поранення, однак після лікування повернувся до служби. Каже, що вистояти допомагали гумор, підтримка побратимів і постійний зв’язок із родиною.
Сьогодні його мотивація залишається незмінною: захищати рідну землю та майбутнє своїх дітей.
«Це моя земля. Мій дім. І якщо не ми — то хто?» — говорить гвардієць.
Джерело: 34-й Херсонський полк Національної гвардії України.
