Міжнародна науково-практична конференція «Синергія науки і бізнесу–2026», ініційована Херсонським національним технічним університетот, об’єднала науковців, представників влади, бізнесу та громадського сектору навколо ключових викликів і можливостей розвитку України.
Після трьох місяців підготовки захід перетворився на масштабну платформу для діалогу та формування рішень, які вже сьогодні задають вектор післявоєнного відновлення країни.
Цьогоріч конференція триває три дні та зібрала 113 спікерів із 19 країн світу, сформувавши простір для обміну досвідом, ідеями та практичними напрацюваннями у різних галузях — від освіти до економіки. За цими цифрами — нові партнерства та проєкти, що матимуть продовження.
Синергія як спільний проєкт університетів Херсонщини
Конференція стала прикладом об’єднання освітнього середовища регіону. Її організаторами виступили:
Херсонський національний технічний університет,
Херсонська державна морська академія,
Херсонський державний аграрно-економічний університет.
«Навіть у складних умовах можна об’єднувати, будувати і рухатися вперед», – зазначила ректорка ХНТУ Олена Чепелюк.
До Міжнародної наукової конференції долучилися представники уряду, парламенту, Офісу Президента України, міжнародні партнери та наукова спільнота.
«Міжнародна конференція “Синергія науки і бізнесу” — це один із майданчиків, де має відбутися перехід від декларацій до запуску конкретних механізмів, які змінять технологічний ландшафт України. Для Міністерства – розбудова інноваційної системи є безумовним пріоритетом. Ми хочемо, щоб бізнес формував запит, а наука пропонувала готові рішення. Ми віримо у ваш потенціал і готові підтримувати кожну інновацію на її шляху від лабораторії до ринку», — привітав учасників конференції Денис Курбатов, заступник міністра освіти і науки України.
Вищі навчальні заклади Польщі підтримують освітні установи України, зокрема Херсонщини, інфраструктура яких пошкоджена або зруйнована, навчання відбувається онлайн, а студенти перебувають у різних куточках України та світу. За роки повномасштабної війни сформувалися нові партнерські відносини.
Від міжнародної освітянської спільноти учасників науково-практичної конференції «Синергія науки і бізнесу–2026» привітав Анджей Шептицький, заступник державного секретаря Міністерства науки та вищої освіти Польщі.
«Для мене велика честь відкрити третю Міжнародну науково-практичну конференцію “Синергія науки і бізнесу–2026”. Ми сьогодні зібралися, щоб поговорити про важливу тему — взаємозв’язок і синергію науки та бізнесу. Ми живемо в епоху швидких технологічних змін і геополітичної нестабільності. У цей період інновації, наука та дослідження відіграють ключову роль у стабілізації ситуації. Вони мають забезпечувати ефективні рішення та нові інструменти в умовах нестабільності, допомагати передбачати виклики, адаптуватися до них і формувати бачення майбутнього», — підкреслив у своєму виступі українською мовою Анджей Шептицький.
Своє бачення розвитку взаємодії науки і бізнесу, а також ключових пріоритетів державної політики у цій сфері представили:
Юлія Гришина — народна депутатка України,
Сергій Лабазюк — народний депутат України,
Світлана Кретович — представниця Офісу Президента України.
Відновлення через інновації
Скрін з конференції: Олена Чепелюк, Олександр Прокудін.
Олександр Прокудін акцентував, що відбудова регіону має базуватися на сучасних підходах і технологіях. Йдеться не лише про відновлення інфраструктури, а про створення нової якості життя — із підвищеною безпекою, сучасною енергетикою та ефективним управлінням.
“Захід зібрав науковців, представників влади, громадськості та бізнесу, аби разом визначити шляхи відновлення України з урахуванням кращих світових практик. Для Херсонщини ця тема – максимально важлива. Область зазнала значних руйнувань через російську агресію, і наше завдання – не просто відновити, а зробити громади сильнішими та більш стійкими.
Уже зараз під час відбудови закладаємо інші підходи. Якщо школа чи лікарня – одразу з укриттям. Якщо енергетика – підземні мережі. Якщо критична інфраструктура – з альтернативними джерелами живлення. Такий принцип має працювати всюди: у будівництві, аграрному секторі, освіті, культурі, бізнесі та інших сферах. Саме так бачимо відновлення Херсонщини – через інновації, сміливі рішення та сучасні підходи”, – підкреслив Олександр Прокудін.
Голова Херсонської обласної ради Олександр Самойленко у межах пленарного засідання конференції представив доповідь, присвячену впровадженню європейських норм у сфері компетенції органів державної влади та місцевого самоврядування України. У своєму виступі він акцентував увагу на важливості розвитку ефективного врядування та посилення ролі громад у процесах ухвалення рішень.
«Людина повинна мати реальний вплив на всі процеси, що відбуваються в громаді, адже саме на рівні громади формуються якість життя та довіра до влади. Водночас соціальні послуги мають бути доступними, зрозумілими та орієнтованими на потреби кожного мешканця», — зазначив Олександр Самойленко.
Аграрний вектор розвитку Херсонщини
Окрему увагу під час конференції приділили розвитку агропромислового комплексу як основи економічного відновлення.
Ректор Херсонський державний аграрно-економічний університет Юрій Кирилов підкреслив, що синергія науки, освіти та бізнесу є ключовою для майбутнього регіону та країни.
«Цей захід — про синергію людського капіталу університетського середовища Херсонщини. Саме університети стануть тими інституціями, з яких розпочнеться відродження регіону. Водночас коротко- і середньострокове майбутнє України безпосередньо пов’язане з агропромисловим комплексом, адже продовольча безпека стає ключовим викликом у світі», – акцентував Юрій Кирилов.
Учасники наголосили, що саме аграрний сектор здатен забезпечити економічну стабільність, розвиток експорту та інтеграцію України у глобальні ринки.
Міжнародний досвід і партнерство
До обговорень долучилися представники європейських університетів і наукових інституцій:
- Збігнев Пастушак — Університет ім. Марії Склодовської-Кюрі (Польща)
- Даліус Навакаускас — Вільнюський технічний університет ім. Гедимінаса (Литва)
- Marek Łukasik — Поморський університет у Слупську (Польща)
- Marc Boumeester — ArtEZ University of the Arts, Нідерланди
Міжнародні спікери представили сучасні підходи до розвитку освіти, цифровізації та взаємодії науки, креативних індустрій і бізнесу.
Актуальність тем планарного засідання
Перший день конференції був присвячений стратегічним темам розвитку України:
- трансформація держави від воєнного хаосу до європейської моделі,
- європейські стандарти управління та місцевого самоврядування,
- вплив штучного інтелекту на освіту і науку,
- розвиток ІТ-екосистеми та людського капіталу,
- економічне зростання в умовах війни,
- розвиток транспортної галузі.
Окремий акцент зробили на темі ветеранського лідерства як важливого чинника сучасної України та інтеграції ветеранів у суспільні процеси.
Завершальною частиною стала дискусія про роль університету як простору ідей, людей і спільної дії за участі Євгена Глібовицького: під час обговорення йшлося про те, як університети можуть ставати центрами формування нової еліти, розвитку громадянського суспільства та стратегічного мислення.
Робота секцій: від ідей до практичних рішень
Упродовж наступних днів конференції учасники працюватимуть у тематичних секціях, де зосередяться на практичних напрацюваннях.
Йдеться про розробку конкретних рішень для освіти, науки, аграрного сектору, ІТ та економіки, які можуть бути впроваджені як на регіональному, так і на національному рівнях.
Саме в секціях формується той практичний результат, який і є головною цінністю конференції — від ідей до реальних проєктів для відновлення України.
Автор – Олексій Кравчук.
